Українські сліди в Каунасі (Ковні) – місто Євгена Коновальця

Друге за величиною місто Литви -Каунас (у традиції Речі Посполитої – Ковно) не викликає якихось стійких асоціації в українців. А даремно. Сучасний Каунас зберігає історичну пам'ять про українських національних діячів, будівничих епохи модернізму, є живим центром сучасної української громади та наочнм свыдченням жертовної допомоги литовців нашій країні в її відчайдушній боротьбі з росією.

ОУН в тимчасовій столиці Литви

Щоб зрозуміти першу складову українського виміру Каунаса, необхідно розуміти, що він був так званою тимчасовою столицею Литви після того як Польща окупувала Вільнюс. Тому саме столиця держави стала осередком діяльності представників УВО та ОУН у міжвоєнний період щодо взаємодії з Литвою. Така взаємодія була стратегічно важливою через спільні інтереси Литви та українського національно-визвольного руху у боротьбі проти Польщі. Після Польсько-українська війна значна частина західноукраїнських земель (Галичина, Волинь) опинилася під владою Польщі. Литва також мала конфлікт із Польщею через Вільнюс (який Польща захопила у 1920 році). Тому і українці, і литовці розглядали Польщу як головного опонента і були зацікавлені в її послабленні. Литва дозволяла українським політичним і військовим діячам діяти на своїй території. Діячі уряду Української Народної Республіки знаходили прихисток у Литві, а українські націоналісти використовували Литву як базу для діяльності проти Польщі. Це робило Литву важливим союзником у боротьбі за незалежність. Хоча основний конфлікт був із Польщею, обидві сторони також побоювалися СРСР. Українці прагнули незалежності від радянської влади, а Литва — зберегти свою державність. У той час міжнародна підтримка України була слабкою. Тому українські політичні сили шукали будь-яких союзників і використовували конфлікти між іншими державами. Литва була однією з небагатьох країн, готових до співпраці. Литовські спецслужби іноді підтримували українські націоналістичні організації (зокрема ті, що діяли проти Польщі), зокрема ОУН. Це була взаємовигідна співпраця в рамках «ворог мого ворога — мій друг».

1929 р. Євген Коновалець отримав литовське громадянство, яке зберігав до своєї загибелі у 1938 р. Литовські паспорти також мали інші провідні діячі ОУН, що дозволяло їм відносно вільно пересуватися Європою.

З 1925 року в Каунасі діяло офіційне представництво УВО, яке очолював Іван Рев’юк (псевдо «Бартович», жив під прізвищем Бартовічюс). Воно слугувало координаційним центром для співпраці з литовським урядом та військовими колами. У міжвоєнний період головний офіс української експозитури (представництва УВО, а згодом ОУН) у Каунасі діяв за адресою: . Саме тут була офіційна квартира та робоче місце Івана Рев’юка (псевдо «Бартович»), який очолював представництво і жив під литовським прізвищем Бартовічюс. Цей будинок слугував центром комунікації з литовським урядом та координаційним пунктом для переправлення підпільної літератури (зокрема часопису «Сурма») в Україну.

Литовське військове командування отримувало від УВО розвідувальну інформацію про польські військові сили. У 1925 році за сприяння осередку УВО в Гданську литовцям вдалося переправити два підводні човни, куплені в Німеччині. Видавнича діяльність: Уряд Литви фінансував видання українських націоналістичних часописів, таких як «Сурма» (орган УВО), які друкувалися в Каунасі та нелегально переправлялися на Західну Україну.

У 1928 р. було засновано Литовсько-українське товариство, яке очолив відомий литовський діяч М. Біржішка. 1938 р. почало діяти Литовсько-українське культурне товариство.

Ключові українські адреси міжвоєнного періоду:

Це була головна база українського підпілля в Литві. Тут офіційно проживав Іван Рев’юк (Бартович), який керував каунаською експозитурою. Саме в цьому будинку відбувалися зустрічі з литовськими військовими та координувалася доставка розвідданих.

Будинок, де мешкала родина Володимира Козака — активного члена УВО, який забезпечував логістику та зв'язок. У 1920-х роках тут часто збирався «вузький гурт» українських офіцерів, що жили в Каунасі.

Військовий музей імені Вітовта Великого: У міжвоєнні роки УВО та ОУН тісно співпрацювали з литовськими військовими колами. У фондах музею та навколишній алеї пам'яті () зберігаються свідчення литовсько-українського братства тих часів. Музей був місцем частих офіційних зустрічей українських делегацій із представниками литовського генштабу.

: Тут розташована будівля колишньої Литовської стрілецької спілки (Šaulių sąjunga). З керівництвом цієї організації Євген Коновалець підтримував найтісніші контакти з 1925 року для отримання військової допомоги та зброї.

У міжвоєнний період за цією адресою розташовувалася литовська розвідка та Генштаб, де неодноразово бували керівники УВО для передачі секретної інформації про польську армію.

Старий цвинтар Каунаса (тепер Парк Рамібес): Місце, де за часів незалежної Литви часто проходили патріотичні заходи, у яких брали участь представники ОУН. Неподалік, на території навколо Мечеті (), у 1930-х роках також фіксували активність українських студентів та курсантів.

: На цій будівлі сьогодні встановлено меморіальну дошку Коновальцю. У 1920–30-х роках тут був готель «Метрополіс», де зупинялися українські делегації та велися переговори з литовськими політиками. Полковник мав литовське громадянство. Автором дошки є скульптор Ярослав Троцько, а виготовлена вона коштом обласного бюджету Львівщини.

14 травня 1928 р. Євген Коновалець відвідав відкриття на честь десятиріччя незалежності Литви. Цей пам’ятник було відновлено після розпаду СРСР та відновлення незалежності Литви.

Українські перлини модернізму

Каунас окрім великої кількості цегляної готики (тут дійсно є на що подивитися – з окрім костелів у центрі зберігся десяток готичних будинків) вважається перлиною епохи модернізму. Серед будівничих модерної тимчасової столиці Литви були й українці. Перш за все це інженер і архітектор Григорій Гуменюк. Він народився в Україні у 1862 р., залишив у міжвоєнному Каунасі багато слідів:

1. Багатоквартирний будинок, . Цей елегантний кутовий багатоквартирний будинок, який добре видно із різних сторін, Гуменюк побудував для себе, і, як це було прийнято на той час, частину приміщень здавав в оренду. Наприклад, представництву Польщі.

2. Кінотеатр «Лайсвє» (укр. «Свобода»), . «Комбо», «Старий ящик» – саме ці назви більш відомі меломанам, а назва «Лайсвє» більш близька кіноманам. Наразі у внутрішньому дворику цього будинку розташували сучасний кінотеатр «Форум».

3. Багатоквартирний будинок, . Цю триповерхову будівлю з стриманими, але виразними формами, разом з будинком Ільїнієнє можна назвати символами каунаського модернізму. Вона містить майже всі іконічні риси, включаючи округлі балкони. Г. Гуменюк, одночасно був і власником будівлі. Колись тут була й школа.

Звернемо увагу також на багатоквартирний будинок по . У міжвоєнний час ця вулиця носила назву Калну, пізніше була названа на честь Владаса Путвінскіса, одного із засновників вже згадуваної нами в контексті ОУН стрілецької спілки. Ця вулиця була справжньою віссю дипломатії – отже, розкішним місцем для життя. Лікарка Надія Нагорнієне, яка вирішила тут оселитися, довірила проектування компактного модерністського багатоквартирного будинку архітектору українцю Адольфу Нетиксі (народився 1854 р. в Каунасі).

Сучасні українські сліди

Водночас Каунас центр сучасні української громади. Самоуправління міста Каунаса підтримує постійний зв’язок зі своїми «побратимами» в Україні – Харковом, Луцьком та Львівською областю, надсилає гуманітарну допомогу в Україну. Зважаючи на це, в сучасному Каунасі є багато українських адрес:

1. Почесне консульство України в Каунасі: Розташоване у сучасній офісній будівлі за адресою . Тут надається підтримка громадянам України, проводяться консульські прийоми та зустрічі громади.

2. Старе місто – . Традиційне місце проведення мітингів, піших ходів та акцій солідарності «Слава Україні», які з 2022 року стали регулярними в центрі міста.

3. Воїн Свободи, . Бронзовий вершник на коні біля Каунаського замку був встановлений 5 липня 2018 року, напередодні Дня державності. Як повідомляв скульптор Арунас Сакалаускас, обличчя вершника – це обличчя Романаса Каланти, який здійснив самоспалення 1972 р. У створенні скульптури до сторіччя відновлення Литовської державності литовцю допомагали його колеги з України Борис Крилов та Олесь Сидорук. Саме в Україні відлили бронзового «Воїна свободи» висотою майже 7 метрів. За нього Б. Крилов та О. Сидорук були нагороджені каунаськими орденами «Сантакос», а в 2021 році – державними медалями Литви за інші роботи в нашій країні, які їм вручив Президент Гітанас Науседа. 2022 р. О. Сидорук став добровольцем і залишився захищати Україну, а його родина приїхала до Каунаса. До речі, жеребець Лаврентій, який виступав у ролі моделі коня «Воїна свободи», також знайшов свій притулок у Каунаському районі.

4. Каунаський центр культур різних народів, . Центр, який працює у Старому місті Каунаса вже майже два десятиліття, відкритий для всіх націй, представники яких живуть у Каунасі. Культура, освіта, молодіжна діяльність – все гармонійно співіснує під одним дахом. Це один із трьох закладів такого типу в Литві. Тут звучить і українська мова.

5. «CultureUkraine», Каунаська центральна пошта, . Вже кілька років в цій перлині модерністської архітектури не надаються послуги поштового зв’язку. На початку 2022 р. команда «Каунас – Європейська столиця культури 2022» почала організовувати художні виставки на перших поверхах цієї споруди. Після того, як росія вторглася в Україну, у будівлі пошти створено культурний простір «CulturеUkraine», – тимчасовий творчий притулок для багатьох людей, які залишили Україну через війну. Переступивши поріг центру, вас вітатиме активна громада – тут відбуваються зустрічі, народжуються ідеї для виставок та концертів, різноманітних ініціатив.

6. Каунаська міська бібліотека ім. Вінцаса Кудірки, . У цьому і інших відділах міської бібліотеки ви знайдете стелаж з книгами українською мовою. А відділення бібліотеки в Панемуняй () кілька років тому стало місцем зборів української громади Каунаса.

7. Ukrainiečių gatvė (Вулиця Українців), . Дуже символічно, що на карті контури вулиці українців в районі Жемейі Шанчяй, що біля Німана, насправді нагадують літеру «У». Поруч ви знайдете вулиці чехів, білорусів, слов’ян, а з іншого боку проспекту. У Каунасі була також вулиця Київська. Сьогодні вона носить ім’я Гедиміна – .

8. Студія «Hands On Press», . Під впливом посилення потоку поганих новин у лютому 2022 р. Габріелє Ґудайтітє, одна із засновниць студії самвидаву, намалювала перший антивоєнний плакат. 24 лютого вона роздрукувала багато його примірників, які роздала людям, що поспішали на мітинг на площі Єдності. Незабаром каунасці розвісили ці плакати у своїх вікнах. Разом із колегою Інгою Навіцкайтє-Драсутє та редакцією журналу «Каунас повен культури» Габріелє розпочала акцію «Фарбуємо для України». Художники створюють антивоєнні плакати, які різографують та розсилають по всьому світу. Усі кошти, зібрані від продажу плакатів, перераховуються організації «Blue/Yellow».

9. Книжкова крамниця «Колібрі», . У цій книжковій крамниці ви знайдете найцікавіші книги видавництв нашої країни, в тому числі прозу та поезію українських письменників. Також дитячу книжку «Небо над дитинством їжака» (Індрє Секевічіенє, м. Каунас) литовською та українською мовами. Книжкова крамниця також бере участь в акції «Фарбуємо для України» – тут можна придбати антивоєнні плакати, створені литовськими митцями, усі кошти від їх продажу перераховуються організації «Blue/Yellow».

10. Центр підготовки педагогів ВДУ, . Ще у 2020 р. заснований в Університеті Вітовта Великого фонд підтримки студентів, які постраждали від репресій влади в Білорусі, тепер надає всіляку підтримку нинішнім і майбутнім студентам, які постраждали внаслідок військових дій росії в Україні. Університет також надає можливості утвердитися українським вченим. Український центр при Університеті Вітовта Великого (VDU): Це ключовий майданчик для культурних, освітніх та соціальних заходів української громади. Центр створено під патронатом перших леді Литви та України. Університет також активно приймає українських студентів та науковців.

11. Військовий музей Вітовта Великого, . У крипті музею експонується унікальний пам’ятник, присвячений пам’яті жертв військових конфліктів, спричинених росією. У 2017 р. у Рамунаса Шерпатаускаса виникла ідея зробити хрест із уламків мін, пачок та іншого металу, зібраного на фронті. За допомогою бійця українського батальйону «Донбас-Україна» Олекси Сокіла та багатьох інших було зібрано 10 мішків «смертельного» металу, після чого до роботи приступили полтавські ковалі. Навколо хреста з написом «За вашу і нашу свободу» розміщені ідентифікаційні жетони з іменами, датою та місцем гибелі українських воїнів. Також до травня 2023 р. у музеї проходила виставка «Вічно вільна Україна!», яка складається із 250 експонатів української армії (1914-1923 рр.) з різних музеїв, архівів та бібліотек України та США.

12. Національний художній музей ім. М. К. Чюрліоніса виставка плакатів «Фарбуємо для України», . Виставка засуджує російську агресію. Примірник кожного з цих плакатів музей придбав у «Hands on Press», таким чином підтримуючи організацію «Blue/Yellow» та боротьбу українців за свою незалежність. Крім того, це стало приємним сюрпризом і вдячністю не для одного автора плаката, який увійшов до колекції одного з найважливіших музеїв Литви.

13. Мурал «Victory», . У березні 2022 р. стіну будинку в центрі Каунаса прикрасив мурал з українськими двоколірними мотивами – «Victory» або «Перемога». За словами ініціатора цієї ідеї, культового майстра графіті Тадаса Вінцайтіса-Плугаса, нова робота символізує турботу, боротьбу з агресією та повагу до українців, які відстоюють не лише свою свободу, а й свободу всієї Європи. Мешканці будинку № 60 на вулиці Кястучіо одноголосно схвалили ідею прикрасити стіну таким витвором.

14. Каунаський дільничний суд, . «Наступна зупинка – Гаага», – проголошують плакати литовською та англійською мовами, вивішені у вікнах Каунаського дільничного суду. Яскраві записи великого формату читають як люди, що поспішають алеєю Лайсвес, так й ті, що проїжджають в автомобілях чи громадському транспорті. Це тонкий меседж суддівської спільноти до росії та її лідера, який розв’язав війну в Україні. Ще на початку березня працівники дільничного суду звернулися до організаторів акції «Фарбуємо для України». Спеціально для цього закладу плакати створила художниця Вікторія Подерскітє, яка підписується псевдонімом «Vaporwave Kaunas».

15. Мурал «Прапор України», . Каунаські вуличні художники засудили активні військові дії в Україні ще 27 лютого 2022 р., зустрівшись в мікрорайоні Алексотас. Їх послання світові – український прапор довжиною у 150 метрів. Прапор намальований на підпірній стіні, що розташована на правому боці дороги, якщо підніматися на Алексотський пагорб (Aleksoto kalnas) від моста Вітовта Великого (Vytauto Didžiojo tiltas), що веде з Центру/Старого міста.

16. Галерія «No-Fly Zone», . Вже давно університет Вітовта Великого планував у березні 2022 року провести міжнародний конгрес щастя. Початок війни скоригував ці плани і програму. Влітку на запрошення організаторів литовські та іноземні, а також українські художники почали створювати галерею під відкритим небом під назвою «No-Fly Zone» (укр. «Безпольотна зона»). Її назва – чіткий посил чиновникам, які бояться радикальних рішень. До речі, кілометрова галерея знаходиться на підпірній стіні вздовж плоту колишнього авіаційного заводу в районі Алексотас, безпосередньо вздовж проспекту Європос (Europos pr.).

17. Каунаська міжнародна гімназія, . До 2022 року гімназія імені О. Пушкіна. Це литовська школа, яка прийняла найбільше число учнів з України. Діти, які переховуються від війни в Каунасі, мають можливість навчатися російською чи литовською мовами. В литовських класах їм охоче допомагають місцеві однолітки.

18. Українська школа «Героям Слава», . У березні 2022 року під крилом Каунаської недержавної школи «Героюс» відкрила свої двері українська школа «Героям Слава». Вона надзвичайно швидко виросла і вже у вересні того ж року зустріла учнів та їхніх педагогів з України в окремому приміщенні біля річки Неріс. Школа відкрита до змін, інновацій, сучасна та орієнтована на потреби та здібності Наразі локалізація класів недержавної школи «Героюс» змінилася. Основний корпус (Прогімназія / Українська школа), . Саме тут у центрі міста базуються класи початкової та середньої школи, а також українське відділення. Гімназія (старші класи 7–12), . Це корпус для старшокласників, розташований на головній пішохідній вулиці міста. Дитячий садок та дошкільна освіта (Herojaus vaikai): розташований на .

19. Ресторан «Українськи Козаки», . Ресторан знаходиться у невеличкому будинку, що втиснувся між багатоповерхівками Шиляйняй.

20. Ресторан «Одеса», .

21. Фудтрак «Україночка», . Наприкінці 2021 року цей симпатичний фудтрак оселився біля добре відомого для каунасців торгового центру «Рєда». Тут автентичні українські страви готують нові поселенці Каунаса, а крім всім добре відомих котлет по-київськи або сусідського варіанту голубців, можна спробувати різноманітні млинці, вареники чи навіть десерти.

Джерела:

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».