Вільнюс м
У Вільнюсі розташовується низка українських пам'яток:
Меморіальна дошка в пам’ять про Тараса Шевченка, 7 Universiteto gatvė, M. Daukšos kiemas (подвір’я Даукши),(GPS: 54.683334 25.287051). Меморіальна дошка з барель'єфом встановлена на стіні Вільнюського університету, а саме – на західному корпусі у подвір'ї Даукши. На другому, а пізніше третьому поверхах цього корпусу мешкав художник професор Ян Рустем. Тарас Шевченко брав у нього уроки малювання, про що і свідчить дошка. Напис на дошці литовською і українською мовами:
"Вільно… дороге моєму серцю…"
"Vilnius… brangus mano širdžiai…"
"Vilniuje 1829 – 1831 m. m. gyveno ir kūrė didysis Tarasas Ševčenka".
Останню фразу можна перекласти українською як "У Вільнюсі у 1829-1831 жив і працював великий Тарас Шевченко".
Взимку 1829-1830 р. у Вільні перебував відомий маляр-портретист Франческо Лампі, в якого пані віденського вищого світу замовляли свої портрети. Серед них була і Софія, жінка Павла Енгельгардта, власника Шевченка, яка, знаючи про малярський талант Тараса, вирішила використати нагоду і виховати собі власного портретиста. Тараса трохи причепурили і наказали ходити на лекції. Отже шістнадцятилітній Шевченко мав змогу дістати основи малярства від майстра світової слави. Він мусив справити позитивне враження на Лампі, бо той перед від’їздом до Відня поручив Тараса своєму віленському колезі Янові Рустемові (1762-1835). За походженням вірменин зі Стамбула, він був відомим професором малюнку Віленського університету. Отого вчителя, у якого Тарас працював до кінця свого перебування у Вільні, він пізніше, на вигнанні, прихильно згадував у листі (від 10 лютого 1855 р.) до свого польського друга Бронислава Залєського:
"Ти питаєш мене, чи можеш узяти пензель і палітру: на це відповідати Тобі й радити досить мені тяжко, бо я давно Твоїх рисунків не бачив, і тепер можу Тобі те тілько сказати, що мовляв колись учням своїм старий Рустем, професор рисування при бувшому віленському університеті: «Шість років рисуй і шість місяців малюй, і будеш мистцем». І я вважаю раду Його за слушну: взагалі недобре передчасно за фарби братись. Перша умова малярства — рисунок і круглота, друга — колорит. Не здобувши твердості в рисунку, братися за фарби — це все одно, що вночі шляху шукати."
Меморіальна дошка Йосафату Кунцевичу Литва, Вільнюс, Aušros Vartų g. 7b, (GPS: 54.675278 25.288333). На церквi Святої Трійці у Вільні, де служив Йосафат Кунцевич, встановлена пам'ятна дошка. На ній нанесений напис українською і литовською мовою: "У церкві Пресвятої Тройці 13 років свого подвижницького життя провів святий Йосафат Кунцевич – апостол єдності церков. Загинув мученицькою смертю року Божого 1623".
Меморіальна дошка Тарасу Шевченку, 10 Pilies gatvė, (GPS: 54.683830 25.289535). "ŠIAME NAME (1829 – 1830) GYVENO
UKRAINIEČIŲ DAILININKAS IR POETAS TARASAS ŠEVČENKA
У ЦЬОМУ БУДИНКУ (1829 – 1830) ЖИВ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І ХУДОЖНИК ТАРАС ШЕВЧЕНКО"
Пам’ятник Тарасу Шевченку (2011), Visų Šventųjų gatvė (вул. Усіх Святих), (GPS: 54.674914 25.285560). Пам'ятник Тарасу Шевченку відкритий 3 вересня 2011. Фінансування створення пам'ятника здійснювалося Україною. Автор – скульптор Віталій Андріанов. У його виконанні Шевченко постає в образі юного студента, який прибув до Вільнюса на навчання у вишиванці та із книгою у руках. На створення пам'ятника, починаючи з ескізу, пішло 9 місяців.
Напис на пам'ятнику:
"Ukrainiečių poetas
Tarasas Ševčenka
1814 – 1861"
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».
Список літератури – на сайті «».