Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Правий берег сповзає в Дніпро через будівництва

Дата: 22.06.2009

Зсуви та осипання ґрунтів правобережних київських пагорбів і круч спричинені будівництвами, які не враховують геологічної будови та гідрологічних умов у цій частині міста. Про це “Газеті по-київськи” повідомив з гідрогеолог Дмитро Алексєєв. За його словами, характерні ознаки зрушень ґрунту – безладні бугри, терасовидні виступи, оголені корені дерев.

Саме так виглядають доріжки на Владимирській гірці – весь асфальт і викладені цеглою стежки, що ведуть до пам’ятника Святому Володимиру, у тріщинах і буграх. Біля пам’ятника Володимиру асфальт то підіймається хвилями, то провалюється, а сам постамент із тильної сторони як би уріс у землю, а його фасад починає звисати над землею.

Однак проблеми руху ґрунтів не обмежуються дніпровськими кручами – повсюди від Михайлівського Золотоверхого собору до Софії Київської ні асфальт, ні плитка не лежать ідеально. Навіть біля пафосного готелю “Хайят” асфальт у тріщинах, а біля каналізаційних люків – латки різного ступеню “свіжості”.

За словами Алексєєва, тут теж рухливі ґрунти, до яких додалися проблеми викиду води через зношену дренажну систему та будівництва, що, незважаючи на всі протести і застереження, велися і ведуться на цій заповідній ділянці. Саме будівництва призвели до того, що піднявся рівень ґрунтових вод, на території Софійського собору він вище норми на 3,5 м. Кожен прорив труб, на які лягло додаткове навантаження, розмиває ґрунт, от фундамент та асфальт і тріскаються.

Небезпечні і схили поруч з Пішохідним мостом, Маріїнський палац, Андріївська церква, Лавра, пам’ятник Магдебурзькому праву, вул. Нижньоюрківська, вул. Адмірала Ушакова, Корчеватська, Костьольна – усі ці ділянки в зоні ризику.

“Особливості рельєфу, рівень ґрунтових вод, глинистий або лісовий ґрунт, схильний до утворення зрушень, – це всі природні фактори. Але все це тільки близько 10-20% факторів стійкості ґрунтів. Усе інше – діяльність людини: витоки з каналізації, навантаження на схил, підрізання, розкопування, аварійний стан водовідводів, неорганізовані пішохідні доріжки, неправильна конструкція підпірних стін”, – сказав Алексєєв.

Геологи вважають, що найкраще для Києва – максимально сприяти самовідновленню природи. Тобто не розривати котловани і запускати важку будівельну техніку, а висадити дерева і залишити все як є. І головне – не підсилювати навантаження на схили новим будівництвом.

Джерело: “Українська правда. Київ”

Адреса оригіналу статті: