Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1970 р. Дерев’яна архітектура України

Історія Златоустівської церкви у Києві на Подолі є показовою для пам’яток дерев’яної архітектури. На початку XVII ст. згадується дерев’яна церква в Києві на Подолі під назвою Притицького Миколи. Можна думати, що збудована вона була в XVI ст. Замість цієї церкви збудували кам’яну, а дерев’яну в 1631 р. розібрали, перевезли у Старий Київ і на розі теперішніх вулиць Великої Житомирської і Володимирської заснували дерев’яну Златоустівську церкву. В 1738 р. її перебудували, а в XIX ст. розібрали і перевезли в село Гавронщину на Київщині. Про зовнішній вигляд церкви дізнаємося з малюнка 1814 р. і фотографії 1871 р.

Це була простих форм тризрубна церква, причому кожний зруб був перекритий квадратовими наметами. Архаїчні форми Златоустівської церкви говорять про те, що в основних своїх частинах вона до XIX ст. зберегла свою первинну структуру. Про це свідчить малюнок Подолу А. Вестерфельда (середина XVII ст.), де є кілька дерев’яних церков з такими ж наметами, як у Златоустівській.

Мабуть, чи не до XVII ст. відносилась і цікава тризрубна дерев’яна дзвіниця, яка стояла коло Златоустівської церкви. З церквою в Дорогинці однакова в своїй основі церква у Качині на Волині, на десяток років старша від Дорогинської. Тут такі ж прості і високі намети, але навколо церкви в Качині було колись опасання на стовпах. Дуже важливим є те, що основні пропорції всіх цих церков – потелицької, дорогинської та качинської – однакові. Широкий діапазон розповсюдження таких пропорцій на території України і спорідненості архітектурних форм згаданих пам’яток свідчить про давність їх походження, і хоч ці церкви були збудовані в XVI ст., вони містять в собі багато старовинних архітектурних традицій.

Джерело: Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. – К.: 1970 р., с. 52 – 54.