Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Ірина Малакова, Вікторія Юрченко

(архіт.).

Вул. Цитадельна, 3.

На подвір’ї будинку № 3. До брами прилягає огорожа взуттєвої фабрики. Складається з двох фасадів з погано збереженим декором, з’єднаних цегляним склепінчастим тунелем, що оголився під час знесення валу равеліну. Первісна головна брама була дерев’яна, містилася в куртині між Кавалерським і Успенським бастіонами, була зорієнтована у бік шляху на Васильків (з чим і пов’язана назва). Равеліну перед нею не було.

Цегляну головну Васильківську браму з кордегардією (пізніше використовувалася як гауптвахта і в’язниця) і цегляну браму равеліну, насипаного перед куртиною зведено, ймовірно, військовим інж. Д. де Боскетом, який брав участь у фортифікаційних роботах у Києві. Фасади головної брами (не збереглася) нагадували Петрівські ворота Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі, хоч київська була меншою за розмірами та простіше оздоблена її архітектура, але без кордегардії, через 10 років була повторена під час будівництва Московської верхньої брами. Головна Васильківська брама сполучалася мостом через кріпосний рів з Васильківською равелінною брамою, яка була вирішена у стилі класицизму. Портали тиньковані й оздоблені спареними пілястрами тосканського ордера, мали розірвані барокові фронтони (не збереглися).

Знайдені в архівах креслення фасадів покладено в основу проекту реставрації (арх. І. Малакова). Арковий проїзд брами використовується тепер як склад.

ВІМАІВ і ВЗ (Санкт-Петербург), ф. збірн., оп. 13, спр. 3931;

РДВІА, ф. 5, оп. 4, спр. 2, 20; оп. 5, спр. 1785; ф. 349, оп. 18, спр. 2433 – 2435; ф. 13135, оп. 3, спр. 984;

Восстание декабристов: Материалы. – М.; Л., 1926. – Т. 5; 1929. – Т. 6;

Горбачевский И. И.: Записки. Письма. – М., 1963;

История завода «Арсенал» имени В. И. Ленина. – К., 1986;

Силин О. П. Стародавні укріплення і фортеці Києва // Укр. іст. журнал. – 1975. – № 9.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 435 – 436.