Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1626 р. Чистота, яко дівиця приукрашена. Гравюра

1626 р. Чистота, яко дівиця…

Крім кольтрин, художники львівської і київської друкарень, а також народні майстри виконували для розповсюдження в народі гравюри з різноманітними сюжетами. Найбільше серед них було творів релігійного змісту: ілюстрацій до різних біблійних притч, зображень популярних святих, були також види монастирів, історичних міст тощо. Здебільшого цим композиціям властива складна розповідність. В них обов’язково є невеликий текст, вирізаний на тій самій дошці і розміщений внизу або, як пояснювальний додаток, – біля кожної сцени чи окремого елемента гравюри. Відомо небагато таких творів книжкового формату на теми з біблії, виготовлених друкарнею Києво-Печерської лаври в 1626 – 1628 роках [Рідкісні екземпляри зберігаються у гравюрному кабінеті Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві та в збірках Каратаева Державної публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді. Зшиток має сім гравюр. Деякі з них можна бачити в книзі «Акафісти» київського видання]. Характерною для цього виду гравюр є композиція «Чистота, яко дівиця приукрашена…». На ній зображено дівчину в царському одягу, що тримає дві вази, в правій – з квітами, а в лівій – з водою, якою вона заливає полум’я. Поруч неї сумирно лежить лев. Над дівчиною в центрі аркуша намальовано сонце у вигляді людського обличчя, над ним – постать Христа, що сидить на троні. Із уст дівчини до Христа тягнеться напис: «Душа чистая предстоит у престола господня. Молитва ея исходит из уст в уши господни». Внизу праворуч, у темній печері, показано зажурену голу жінку – душу грішну («Душа грешна в тьме, плачася грех своих»). Композицію розв’язано статично, певна динаміка відчутна лише в зображенні диявола та змія. Гравюра підписана ініціалами «Л. М.» і «П. Б.» (Памво Беринда), датована 1626 роком (с. 368 – 369).

Гравер «Л. М.» і «П. Б.». «Чистота, яко дівиця приукрашена…». 1626 р. (Київ).

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 368.