Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Трапезна

Трапезна 17 ст. (вул.Січневого повстання, 14) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 7].

Трапезна кін.17 – поч.18 ст. Зруйнована [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Еще одним примером одностолпного зального здания является трапезная Никольского монастыря в Киеве (XVII в.) [Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII – XVIII веков. – М.: 1967 г., с. 111].

Микільського Великого монастиря трапезна церква. Кам’яна, зведена в кінці 17 ст. Розташовувалася південніше від собору. Первісно являла собою типову для українських барокових трапезних церков споруду. У плані прямокутна, з хвилястими фронтонами над західним та східним краями трапезної палати. Грушоподібна баня на гранчастому у плані барабані завершувала східну частину трапезної (власне церкву Покрова Богородиці). Фасади рясно прикрашались ліпним декором. Низько посаджені напівциркульні вікна оздоблювались бароковими хвилястими лиштвами на північній та південній стінах та трикутними – на західній. Серед прикрас були геометричні орнаменти у вигляді хрестів та зірок. Склепіння палати спиралося на єдиний стовп, який стояв по центру зали. До північної стіни примикала прибудова ґанку, завершеного банею. У 19 ст. було розібрано фронтони і баню.

Після зруйнування всіх будівель Микільського монастиря колишня трапезна залишилась єдиною пам’яткою комплексу. Незважаючи на це, її розібрали в 1962 р. під час будівництва Палацу піонерів.