Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Понтонний міст 1943 р.

Лариса Шевченко

331. Пам’ятне місце наведення першого понтонного моста через Дніпро 1943 (іст.).

Набережне шосе. Ліворуч від моста Метро.

Після визволення Києва від нацистських загарбників 6 листопада 1943 для дальшого просування військ 1-го Українського фронту необхідна була переправа через Дніпро. Командувач 1-го Українського фронту генерал М. Ватутін віддав наказ про наведення понтонного моста по осі зруйнованого нацистами моста ім. Є. Бош. Ширина ріки тут досягала бл. 700 м. Протягом двох днів сапери та понтонери-водолази розміновували залізобетонні опори та підходи до моста.

10 листопада 3-я понтонно-мостова бригада резерву Верховного Головнокомандування (командир полковник М. Соколов) усього за 4 години з’єднала обидва береги Дніпра. Переправа по мосту почала діяти о 15 год. 30 хв. Понтонери контролювали стан стиків паромів, роботу якірних канатів, на ходу усували пошкодження. Понтонний міст мав тимчасове призначення і був розібраний невдовзі після закінчення Великої Вітчизняної війни.

1968 на відзначення 25-ї річниці визволення Києва від нацистських загарбників на фасаді станції метро «Дніпро», ліворуч від входу встановлено меморіальну дошку з червоного граніту з графічним зображенням силуету понтона та емблеми понтонних військ і анотаційним написом.

Література:

Григорович Д. Ф. Киев – город-герой. – М., 1962; Кондратьев З. И. Дороги войны. – М., 1968; Пилинский В. П. Понтонеры // В битве за Киев: Воспоминания, очерки. – К., 1983.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 841.