1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 800:594 піксел

У XIII столітті було засновано Львів – новий центр Галицької землі. Його стародавнє планування типове для давньоруської містобудівельної традиції: на пагорбі височів князівський замок, внизу було «підгороддя» – окольне місто. Далі йшли передмістя, посади. За деякими даними на кінець XIII – початок XIV століття припадає спорудження кількох будівель Львова. Вони збереглися до наших днів, але в настільки перебудованому вигляді, що про їхні первісні форми нічого певного сказати не можна. Йдеться про церкви на території давнього Львова біля підніжжя гори з князівським замком – П’ятниці, Онуфрія, Миколи та костьол Марії Сніжної, перероблений, як гадають дослідники, з давньоруської церкви. Від цих будівель залишилися або самі фундаменти, складені з сірого каменю, або нижні частини стін.

В церкві Миколи нижні частини стін та апсид складено з точно припасованих і оброблених блоків каменю. План церкви – хрещатий, з трьома апсидами. Безпосередніх аналогій йому в давньоруському будівництві ми не маємо, але можливо, що вже на цій споруді позначився вплив типів дерев’яних п’ятикамерних церков, які надалі стануть характерними для української архітектури.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 218 – 219.