Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Житловий будинок (№ 2)

Житловий будинок (№ 2)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Житловий будинок 17 ст. (вул.Ставропігійська, 2) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].

По парному боку вул.Ставропігійської ніяких будинків не числиться. Даний будинок з аптекою на розі пл.Ринок мав би мати номер Ставропігійська, 1 / Друкарська, 2. Оскільки у Львові дробних номерів не буває, то просто Друкарська, 2.

В 1774 р. кам’яницю придбав військовий фармацевт Ф.Наторп спеціально для влаштування аптеки. В 1775 р. архіт.П.Полейовський збудував для неї новий будинок, і з того часу ту постійно працює аптека. В 19 ст. її власниками були Карл та Антоній Склепінські, в 1923 – 1939 рр. – Михайло Терлецький.

В 1966 р. відкрито музей-аптеку. Він розширений в 1986 р. Налічує понад 8 тис. одиниць (1999 р.), бібліотека – понад 3000 од., в т.ч. бл. 1000 стародруків.

На розі з вулицею Друкарською (№ 2) – аптека, яка від давніх часів мала назву “Під чорним орлом”, а власником її від 1927-го до 1944 року був українець Михайло Терлецький, великий меценат і шанувальник мистецтва. Він зібрав чудову колекцію творів живопису та графіки українських митців. Терлецький був фундатором “Національного музею у Львові”, в його кам’яниці у 1930-х роках містилися редакції українських тижневиків “Громадський Голос” і “Правда”. Михайло Терлецький був також великим шанувальником спорту, одним із небагатьох львів’ян, які побували 1936 року на Олімпійських іграх у Берліні.

1964-го за ініціативою фармацевта Крилова в приміщенні аптеки розпочали створювати музей, який відкрили 1966 року. В аптеці-музеї зібрали багато експонатів з історії аптечної справи. У львів’ян і туристів великий попит мали ексклюзивні фірмові ліки – так зване “залізне вино” – смачний тонізувальний напій.

На металевій кованій вивісці аптеки бачимо рік її заснування – 1735, проте ця дата не відповідає історичній правді, що блискуче довів львівський історик архітектури Володимир Вуйцик. Засновник аптеки військовий провізор Франц Вільгельм Наторп прибув до Львова одночасно зі входженням Галичини до Австрії 1772 року, а сам будинок з аптекою збудували 1775-го. До того ж жоден із львівських податкових реєстрів XVIII століття не вказує на існування тут аптеки. Найімовірніше, під час визначення року заснування аптеки вийшла елементарна механічна помилка: ліву частину стертої вісімки прочитали як трійку, тому замість 1785 року вийшов 1735 рік.

Ілько Лемко

Джерело: “Львівська газета”, 8 грудня 2006 року, № 55 (55)