Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Під Львовом кам’яним – Львів дерев’яний

Ольга Читайло

Дата: 31.07.2009

Під майбутнім готелем до Євро-2012, що планують збудувати на вулиці Федорова, 22-28, та на Сербській № 3 і № 5, знайшли унікальні залишки дерев’яного Львова: колодязі, дерев’яні водозбірники, господарські споруди датовані XIV-XVI століттями… Археологи кажуть, це справжній клондайк надзвичайно цінних знахідок.

Цей дерев’яний колодязь ми прокопали на глибину 9 метрів. Треба на шість: його глибина приблизно 15 метрів, – каже науковий співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко, що проводить дослідження, показує розкопану територію. – Ми знали про існування цих будівель, але досі їх не досліджували. Дерев’яна забудова є не лише тут: на ділянці навпроти (Федорова, 23-25) геологи під час досліджень знаходили дерев’яні бруси, такі ж споруди можемо знайти на території всієї вулиці Сербської”.

“З того часу, як на території теперішнього ринку “Добробут” у 1991 році відшукали залишки давнього поселення міського типу, – це друга ділянка, яка дає нам такий багатий і цікавий матеріал, – продовжує археолог. – Наразі знайшли 128 добре збережених керамічних форм: горщиків, мисок, сковорідок, макітр, глечиків, керамічних склянок. Є тут і вироби зі скла, шкіри: взуття, пояси, сумки. Відкопали два клинки. Всі ці речі скеровано у лабораторію для дослідження”.

“Для того, щоб завершити роботи на цій ділянці, нам потрібно ще як мінімум два-три місяці, – говорить Остап Лазурко. – Потім продовжуватимемо працю на Федорова, 23-25. Ми вже відкрили 200 квадратних метрів площі із приблизно дев’ятиста. Працювати заважає аварійний стан будинку № 28, який загрожує обвалом (обвали у цьому будинку вже ставалися, на щастя, постраждалих не було).

Окрім того, у нас виникли проблеми із фінансуванням (роботи Інституту археології Національної академії наук України, структурою якого є Рятівна археологічна служба, фінансує замовник. – авт.). Останнім часом люди тут працюють з доброї волі”.

Археологи у своїх звітах після завершення роботи пропонуватимуть для збереження криницю та водозбірник. Цікавий факт: коли приблизно у XVIII столітті на цьому місці зводилися кам’яниці, криниці не засипали. У мурах для них робили спеціальні пазухи і продовжували використовувати.

“Інвестор заплатив, як і передбачалося, півмільйона гривень, – розповідає кореспондентові “Леополіса” начальник управління охорони історичного середовища міської ради Лілія Онищенко. – Тепер виявилося, що розкопки продовжуються, і для проведення робіт потрібно додатково ще півмільйона. Інвестор на таке не сподівався, проте, думаю, проблема вирішиться. Його мета – якнайшвидше отримати всі необхідні висновки, а науковці, як завжди, прагнуть докопатися до материка.

Архітекторам на ділянці, вочевидь, дозволять працювати приблизно до вересня. Добре, що вдалося натрапити на таку цікаву знахідку. Речі, які там відшукали, передадуть Львівському історичному музею та Краєзнавчому музею у Винниках. Якщо інвестор зацікавиться знахідками, їх (якщо він забезпечить належні умови зберігання) можуть передати йому.

Знахідки можуть скласти гарну експозицію в новозбудованому приміщенні. Така ідея інвестору сподобалася. Щодо самої забудови, то, швидше за все, її засиплять. Хіба що архітектори вирішать зберегти певний об’єкт для експонування. Ці знахідки, звісно, цікаві, але їх не обов’язково залишати для огляду”.

Історик Іван Сварник вважає, що знахідка на вул. Федорова варта того, щоб її не засипали. “Вивчення матеріалу на цій території є для історії Львова надзвичайно цінним, – розповідає він кореспондентові “Леополіса”. – Якби археологи на всій ділянці дійшли до материка, це допомогло б сформувати інше уявлення про середньовічну забудову міста, зокрема, дізнатися, чи був Львів дерев’яним, чи мурованим (адже є версії, що до Казимира Третього у місті існувала лише дерев’яна забудова).

На мою думку, знайдену забудову варто музеїфікувати та організувати її експозицію. Це була б добра атракція для міста, адже у центрі, окрім Вірменського собору та Катедри, немає пам’яток XIV століття. Експонувати споруди можна було б у підвальному приміщенні цього ж готелю. Хочу нагадати, що у 1991 році на території теперішнього ринку “Добробут” археологи знайшли залишки міської забудови XVII-XVIII століть.

Ця знахідка повністю змінювала уявлення про Львів. Нині все це під землею, не експонується. А туристи і навіть львів’яни часто і не підозрюють, що у них під ногами”.

Джерело: “Високий Замок”