Львівська ікона Божої Матері Благодатної

12 травня 1776 року було короновано папськими коронами ікону Божої Матері Благодатної для кафедрального латинського собору Успіння Пресвятої Богородиці. За дорученням Папи Пія VІ (1775-1799), літургійний акт коронування за участі шести католицьких єпископів трьох обрядів здійснив митрополит Львова архиєпископ В’ячеслав Сіраковський (1760-1780).

1598 року ікону було намальовано Йосипом Шольц-Вольфовичом як надгробну з нагоди смерті внучки Катерини Домагалічової. Спочатку вона висіла на стіні собору над могилою. 1645 року зі становленням культу ікони до вівтаря було прибудовано каплицю. 1 квітня 1656 року король Ян Казимир (1648-1668) переніс ікону Богородиці Благодатної з каплиці до вівтаря собору і склав перед нею обітницю (пол. Ślub), віддав себе і свою державу під опіку Цариці Корони Польської (лат. Regina Regni Polonae).

11 травня 1765 року архиєпископ В’ячеслав Сіраковський помістив ікону в головному вівтарі, 28 квітня 1766 року визнав її «чудотворною і насправді благодатною», а 1776 року коронував. У ХХ ст. до поширення культу Богородиці Благодатної особливо прислужився митрополит Львова архиєпископ Йосип Більчевський (1900-1923).

26 квітня 1946 року митрополит Львова архиєпископ Євген Базяк (1944-1962) забрав ікону з собою до Польщі. Вона переховувалася у Кальварії Зебжидовській, Кракові, Тарнові. 2 лютого 1974 року єпископ-номінант Мар’ян Рехович (1973-1983) запровадив її до прокафедрального собору в Любачеві. У 1978-1982 роках у Кракові в Академії мистецтв (ASP) проф. Йосип Никель (J. Nykiel) провів реставрацію ікони Божої Матері Благодатної та виконав дві її точні копії.

Оригінал для зберігання поміщено в скарбницю кафедрального собору на Вавелі в Кракові, а копії коронував Папа Іван Павло ІІ: 19 червня 1983 року на Ясній Горі в Ченстохові для конкафедрального собору в Любачеві та другу – 26 червня 2001 року на Службі Божій для кафедрального латинського собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові.