Братська могила жертв фашизму
Лариса Малихіна
Розмір зображення: 1158:649 піксел
Фото 2013
Братська могила жертв фашизму (іст.). Вул. Очаківська, на південній околиці міста, на території садівництва поховано 36 тис. осіб (цифра умовна), які загинули з березня 1942 по жовтень 1943 в період тимчасової окупації. Прізвища загиблих не встановлені.
З моменту приходу до влади в Німеччині ставленика фашистської партії А. Гітлера (1933), основою ідеологічної політики уряду по відношенню до національних меншин і навіть цілих народів став геноцид. Керуючись расистськими теоріями відносно окупованих під час Другої світової війни територій, гітлерівці розробили план «Ост» («створення вільного простору», обезлюднення і онімечення захоплених земель). Характерним проявом нового нацистського порядку був холокост – повне знищення єврейського населення.
У жовтні 1943 після того, як ворог залишив Запоріжжя, була створена комісія з розслідування злодіянь німецькофашистської окупації, яка виявила низку жахливих фактів. З 22-х районів області та міста у 15 відбувалися масові розстріли євреїв. В Запорізькій області нацисти не організовували місць концентрації єврейського населення – гетто. Ліквідаційна функція була покладена на оперативні команди СС. Розстріли почалися вже в жовтні 1941. Так, 14 жовтня окупаційна влада оголосила про реєстрацію всього єврейського населення міста у синагозі по вул. Тургенєва, а 24.03.1942 єврейські сім’ї зібрали біля міської управи під приводом відправки на роботу до Мелітополя.
Всіх їх було вивезено та відправлено пішки за місто в радгосп ім. Сталіна і розстріляно у протитанковому рові. За архівними даними, північніше радгоспу ім. Сталіна за роки окупації було страчено 27 тис. осіб, а в північно-східній частині радгоспу, в кар’єрі № 1 – 7,2 тис. осіб. Такі розправи відбувались і в інших районах міста: в сел. Шевченко – поблизу заводу № 29, біля бухти Дніпра, на старому цвинтарі поблизу табора військовополонених. Всього в Запоріжжі, за документальними свідченнями, від рук окупантів загинуло 44 тис. осіб. У 1964 на місці одного з цих поховань по вул. Очаківській здійснені роботи по перенесенню останків загиблих з різних місць в одну братську могилу.
У 2002 проведено повну реконструкцію: гранітний камінь на могилі замінено стелою з рожевого граніту, на якій укріплено відлиту з металу мінору (семисвічник) та викарбовано напис на івриті. Ліворуч – гранітна брила з барельєфним зображенням старого чоловіка, жінки, військовополоненого та дитини. У нижньому лівому кутку – меморіальний напис.
Будівництво здійснено за сприянням облдержадміністрації, виконкому міської ради, Товариства охорони пам’яток, наукового товариства ім. Я. Новицького, Американського єврейського об’єднаного розподільного комітету «Джойнт», громади прогресивного іудаїзму, ЗАТ «Українська промислова компанія», ТОВ «Александр Лтд», ТОВ «Аудит-ВІД та Ко», ТОВ «Головне підприємство теплових мереж 2001», ТОВ «Кармель Лтд», ТОВ ТБ «Мегаполіс», ТОВ «Оріс». ТОВ «Індустріал центр» та інших. Ск. Б. Раппопорт, архіт. Ю. Бірюков.
[Величко Е. Евреи Запорожской области в годы Второй мировой войны // 5-е Запорожский еврейские чтения. – Запорожье, 2001. – С. 71, 116; Державний архів Запорізької області – Ф. 1683, оп. 1, спр. 1. – С. 4-6; Мороко В.М., Турченко Ф.Г. Історія рідного краю. 11 клас. – Запоріжжя, 2001. – С. 22.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 197.