Курганні могильники

Олег Тубольцев

Курганний могильник 1 (археол.). Північно-східна частина о. Хортиця проти урочища Сагайдачного з лівого боку Дніпра, вздовж лінії укріплень 1739.

Обстежили Я. Новицький, 1900, який нарахував 36 насипів, А. Сокульський, 1971, Д. Кобалія, М. Остапенко, 1995, Д. Кобалія, 2007.

Три кургани дослідив Я. Новицький 1904, два – В. Пєшанов, співробітник Запорізького обласного краєзнавчого музею, 1962, один – О. Бодянський та А. Сокульський, 1977, чотири кургани були порушені в результаті корчування лісу, 1987.

Складається з 18 насипів, округлої та овальної форми, заввишки 0,3 – 0,7м, діаметром 10-15м. На найбільшому кургані, заввишки 1,7м, діаметром 25м, встановлено геодезичний знак. Поверхня його покрита різнотрав’ям, поросллю молодої акації, ясеня, в’яза. Насипи багатьох курганів візуально ледь фіксуються.

Засаджені деревами та чагарниками. Біля підніжжя трьох курганів встановлено охоронні знаки, 1971. У 1930-х територія пам’ятки засаджена лісом. У 1940-х прокладена через могильник ЛЕП і встановлено 21 мачту високої напруги, які збереглися дотепер.

У 1904 три кургани дослідив Я. Новицький, в яких виявлено три поховання: два – в овальних ямах, орієнтація захід – схід, одне – в кам’яній закладці, орієнтація не встановлена. Всі три кістяки поганої збереженості, без інвентарю.

Нумерація могильників на о. Хортиця встановлена Я. Новицьким. У 1962 В. Пєшанов розкопав два кургани. В одному з них виявлене поховання в кільцеподібній кам’яній споруді, діаметром 5м, орієнтація – північний захід з кремневим ножем біля голови. В другому кургані знайдено одне поховання з ліпною посудою та фрагментами кераміки епохи бронзи. У 1977 А. Сокульський і О. Бодянський розкопали курган катакомбного часу 20-16 ст.

до н.е. Поховання було здійснене в овальній ямі орієнтацією на схід і супроводжувалося ліпним горщиком. Досліджене також впускне скіфське поховання з залишками пластинчатого панцирю та меча-акінака 6 – 5 ст. до н.е. Цей курган був порушений службами нагляду ЛЕП.

Матеріали зберігаються в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї та Національному заповіднику «Хортиця».

[Новицкий Я. Остров Хортица на Днепре, его природа, история, древности. – Запоріжжя, 2009. – С. 27-29, 32-34, 39; Сокульский А.Л. Отчет об археологической экспедиции, 1977 // Науковий архів Національного заповідника “Хортиця”. – 1981. – С. 61]

Курганний могильник 3 (археол.). Центральне плато о. Хортиця, між балками Широкою та Генералкою.

Обстежив Я. Новицький, 1900. Складався з 15 насипів, три з яких дослідив О. Бодянський, 1950, А. Сокульський, 1971, Д. Кобалія, Д. Кобалія, 2007.М. Остапенко, 1995,

Складається з чотирьох насипів (вис. 1 – 1,5 м, діам. 25 – 26 м). Поверхня задернована , поли розорюються. Біля підніжжя курганів встановлено охоронні знаки 1971. В розкопаних курганах Я. Новицьким виявлено: в двох – поховання енеоліту-бронзи (4 – 2 тис. до н.е.), в третьому – скіфське поховання 4 – 3 ст. до н.е. Знахідки втрачені.

[Новицкий Я. Остров Хортица на Днепре, его природа, история, древности. – Запоріжжя, 2009. – С. 27-29, 32-34, 39; Сокульский А.Л. Отчет об археологической экспедиции, 1977 // Науковий архів Національного заповідника “Хортиця”. – 1981. – С. 61]

Курганний могильник 4 (археол.). Південна частина о. Хортиця, на захід балки Костіної.

Обстежили: Я. Новицький, 1904, А. Сокульський, 1971, Н. Козачок, 1990, Д. Кобалія, М. Остапенко, 1995, Д. Кобалія, 2007.

Складався з дев’яти насипів на початку 20 ст., тепер – з п’яти, заввишки 0,5 – 1,5м, діаметром 12 – 25м. Поверхня задернована, поли розорані. У 1904 один курган розкопав Я. Новицький, в якому виявлено скіфське поховання 4 – 3 ст. до н.е. Знахідки втрачені. Встановлені охоронні знаки 1971.

[Новицкий Я. Остров Хортица на Днепре, его природа, история, древности. – Запоріжжя, 2009. – С. 27-29, 32-34, 39; Сокульский А.Л. Отчет об археологической экспедиции, 1977 // Науковий архів Національного заповідника “Хортиця”. – 1981. – С. 61]

[Новицкий Я.П. Историко-археологический очерк острова Хортицы // Державний архів Запорізької області – Ф. 161, спр. 4. – Арк. 20-29.]

Курганний могильник 5 (археол.). Південне плато о. Хортиця, між верхів’ями балок Корнійчихи та Костіної.

На поч. 20 ст. складався з 28 насипів. Два кургани дослідив Я. Новицький, 1905, один – П. Смолічев, 1930.

Обстежили А. Сокульський 1971, Н. Козачок, 1990, Д. Кобалія, М. Остапенко, 1995, Д. Кобалія, 2007. Складається з семи насипів (вис. 1,2 – 3,6 м, діам. 35 – 50 м). Всі насипи задерновані, покриті чагарниками, інші не фіксуються. Біля підніжжя встановлено охоронний знак, 1971. Розкопані кургани споруджені в епоху бронзи (3 – 2 тис. до н.е.), містили також впускні поховання скіфосарматського часу (4 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.). Знахідки втрачено.

[Новицкий Я.П. Историко-археологический очерк острова Хортицы // Державний архів Запорізької області – Ф. 161, спр. 4. – Арк. 29-30; Смолічев П. Досліди могили в радгоспі ДЕСК о. Хортиця. – 15 травня. – Червня 1930 // Науковий архів інституту археології НАН України. – Ф.ВУАК/ДН. – Ф 79А . – Арк. 33-40.]

Курганний могильник 6 (археол.). Понижене плато південної частини о. Хортиця, біля верхів’я балки Корнетівської.

Складався з 14 насипів на поч. 20 ст. Обстежив Д. Кобалія, 1995, 2007. Тепер насипи візуально не фіксуються. Територія пам’ятки близько 16 га потребує археологічних досліджень.

[Новицкий Я.П. Историко-археологический очерк острова Хортицы // Державний архів Запорізької області – Ф. 161, оп. 1, спр. 4. – Арк. 21.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 274 – 275.