Вчительська семінарія

Олена Кузьменко

Розмір зображення: 758:570 піксел

Фото 2008

Будинок вчительської семінарії, 1912 (архіт.). Вул. Комінтерну, 4. В зеленій зоні, в оточенні паркового ландшафту.

Дво-одноповерхова П-подібна в плані будівля, що утворює курдонер. Архітектурне трактування фасадів будинку вчительської семінарії носить компромісний, перехідний характер від «цегляного» стилю до «модерну».

Мотив ритмічно розташованих вікон між пілястрами на всіх фасадах перебивається на головному фасаді асиметрично влаштованим ледве виступаючим ризалітом. Ризаліт, що акцентує парадний вхід, має завершення у вигляді шпиля з пологим верхом і хвилеподібними краями, що зметнулися вгору. Над дверним отвором розміщено вітражне шестикутне вікно з трапецієвидним верхом, обкреслене круглою рамою у формі «омеги».

Додатково концентрується увага на «вікні» цегляною кладкою «ялиночкою» навколо. Всупереч заявленій авторській позиції з орієнтацією на «модерн», фасади мають багато традиційних деталей «цегляного» стилю: пілястри, наличники, сандрики з вушками, замкові камені над дугоподібними перемичками. Палітра обробних матеріалів скромна – високоякісна керамічна червона цегла, але саме вона робить будівлю цілісною, пластичною, наповнює благородною стриманістю.

Будівля вчительської семінарії побудована на ділянці з яскраво вираженим рельєфом. Головний фасад вийшов одноповерховим з високим цокольним поверхом. Рівноцінне детальне опрацьовування всіх фасадів додає будівлі солідність і виразність. У цьому виявляється тенденція модерну до формування естетично повноцінного і однорідного середовища.

Внутрішнє планування будівлі відрізняється раціональністю. Просторий хол з центральними одномаршевими сходами на другий поверх і двома боковими маршами для спуску на рівень цокольного поверху. Основні приміщення і три великі класні кімнати розташовувалися по зовнішньому контуру будівлі. Вікна коридору були обернені на впорядкований внутрішній дворик. Найбільша аудиторія використовувалася не тільки для шкільних зібрань, але також і для громадських заходів.

На сьогодні зовнішній вигляд будівлі вчительської семінарії практично не змінився, за винятком заміни металевої покрівлі на азбестоцементну. У 1965 до будівлі з тильної сторони прибудували Г-подібний одноповерховий корпус з додатковими кабінетами і спортивним залом.

Будівля колишньої вчительської семінарії менонітської колонії Хортиця – Розенталь є пам’яткою архітектури і містобудування.

[Into the past Buldings of the Mennonite commonwealth. – 1996. – P. 180.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., кн. 1 (Запоріжжя), с. 177