Міська пожежна управа (№ 30)
Анатолій Казабаш
Розмір зображення: 1011:575 піксел
Фото 2014
Міська пожежна управа, 1906 ( архіт. ). Вул. Чекістів, 30.
Стрімкий розвиток Олександрівська вимагав розширення та удосконалення роботи пожежної частини. Старе невелике приміщення, яке знаходилось у дворі Міської Управи, вже було непридатним для використання, і у травні 1905 було прийнято рішення про його демонтаж (таке зобов’язання узяв на себе П. Цвєркун).
Згідно статистичних даних за 1901 рік пожежні частини у задовільному стані були тільки у двох містах Катеринославської губернії – у Катеринославі та Бахмуті.
Нове приміщення будував І. Кузьминський. Воно мало бути зведене швидко – до жовтня 1905. За планом це двоповерхова цегляна споруда с паровим опаленням, вентиляцією, каланчею. Однак, у листопаді 1905 виявилося, що не проведено опалення в будинку та не зведена каланча. Завершення робіт перенесли на весну.
Будівельні роботи просувались повільно, не так як планувалося. Пов’язане це з тим, що під час безпосереднього зведення вносились зміни до проекту. Загальна ситуація в державі також не йшла на користь – 1905 ознаменувався революційними подіями та масовими виступами робітників. На поч. 1906 в новій будівлі встановили паровий котел, чавунну драбину, пустили опалення. До кін. 1906 звели дерев’яну каланчу із залізною оглядовою будкою та електричним дзвінком, що з’єднувався з приміщенням пожежної команди.
У приміщені пожежної частини крім пожежних розміщувались робітники, ліхтарники, лікар, сирітський суд, що певною мірою створювало безлад. У лютому 1913 у приміщенні сталася пожежа, під час якої сильно постраждав другий поверх та дах. Майже одночасно, у січні, сталася пожежа у міській управі. Тому було прийняте рішення про ремонтні роботи у пожежній частині та перенесення сюди частини відділів управи.
Помешкання брандмейстера (на той час був Д. Щеговський), який до пожежі мав апартаменти у приміщенні пожежної частини, вирішено було перенести у будинок поряд, придбаний у Черняка.
Положення пожежної частини на деякий час покращилося – пожежні отримували обладнання, платню, але цього було недостатньо. Особливо важким було становище у 1917-1920, коли зменшився склад команди, не надходило обладнання, не видавалась платня.
Через революцію та громадянську війну пожежна служба в Олександрівську прийшла у занепад.
Будинок побудовано в «цегляному» стилі характерному поч. 20 ст., фасад будинку розташовано у бік внутрішнього двору, що відповідало функціональному призначенню будівлі.
Будівля двоповерхова, прямокутна в плані, розташована по «червоній лінії». Візуально будівля відрізняється чіткістю та правильністю симетричних форм, досягнутих поділом будівлі за центральною віссю, підкресленою прямокутним ризалітом з трикутним аттиком. Симетрію будівлі за горизонтальною віссю досягнуто виконанням цегляного міжповерхового профільного поясу.
Фасад будинку має протяжність у чотирнадцять вікон, розташованих двома симетричними групами по сім вікон. Сандрики та підвіконні полички з боку двору чітко не виділені, що створює додатковий візуальний ефект ділового використання будівлі.
Фасадна частина з боку вул. Чекістів більш багата декоративними елементами, які надають будівлі пишності. Сандрики віконних отворів виділені. Вікна згруповані парами, ритм вікон другого поверху є продовженням рішень першого. Певна пишність будівлі досягається чергуванням пар вікон з пілястрами, які створюють ефект підтримки другого поверху. Планування внутрішніх приміщень коридорне. Дах будівлі двосхилий, вкритий шифером.
Зараз у приміщенні колишньої пожежної частини розміщений режимний об’єкт – відділення ВАТ «Укртелеком».
[Державний архів Запорізької області – Ф. 24, оп. 1, спр. 225, 488, 426; Обзор Екатеринославской губернии за 1901 год. – Екатеринослав, 1902. – С. 3, 4.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 293 – 295.