Лазня митрополичого двору

Сергій Висоцький

План за М. Каргером

283.1. Лазня митрополичого двору, 11–12 ст. (археол.).

Вул. Володимирська, 24. На території Національного заповідника «Софія Київська», біля північного фасаду собору.

Відкрив і дослідив М. Каргер 1946. Являла собою залишки центрального і двох бічних приміщень, стіни яких було вимуровано з плінфи на цем’янковому розчині.

У центральному приміщенні підлога лежала на цегляних стовпцях, між якими проходили канали для гарячого повітря. М. Каргер інтерпретував будівлю як піч для випалу цегли-плінфи 11–12 ст.; В. Богусевич, проаналізувавши матеріали розкопок, дійшов висновку, що це лазня митрополичого двору.

Матеріали досліджень зберігаються в Національному заповіднику «Софія Київська».

Література:

Богусевич В. А. Споруда ІІ ст. у дворі київського митрополита // Археологія. – К., 1961. – Т. 13; Каргер М. К. Древний Киев. – М.; Л., 1958. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 723.