Пелікан

Розмір зображення: 800:626 піксел

Інв. № Д-1020-B-VP-l.

74x48x32 см.

Реставратор – Наталія Білостощька.

Реставрована у 2003 р.

Об’ємне різьблення. Позолочення, посріблення, тонування зеленою фарбою. Основна частина скульптури виконана з суцільного липового масиву. Зворотній бік обтесаний столярним інструментом. Внизу з основи виступає кований загострений тибель, довжиною 6 см, по боках – отвори для кріплення крил. Крила вирізьблені з липової дошки і кріпляться до основи дерев’яними тиблями. Левкас білого кольору, клеєкрейдяний, тонкий, щільний, нерівномірно нанесений.

Стан до реставрації

Значні сколи деревини на крилах, зрізи та механічні втрати вздовж волокон деревини. З лицевого боку ліворуч – значне розтріскування деревини, близько 2 мм. Тріщини деревини внизу біля тибля та на терновому вінку. Втрачена частина крила ліворуч та частина дзьоба маленького пелікана. Сліди життєдіяльності жу-ка-деревогриза. Кракелюр левкасу дрібно-сітчастий з втратами по тріщинах. Невеликі відшарування левкасу від основи. Значне окислення посріблення, потертя позолочення та зеленої фарби. Лущення, потертя, подряпини та потемніння лакової плівки, що нерівномірно нанесена. Значні забруднення по всій поверхні та в заглибинах різьби.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування скульптури з обох брків. Закріплено рухомі частини. Укріплено левкас, позолоту та попосріблення. Усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару, потоншено потемнілу лакову плівку з фарбового шару та позолоти і посріблення. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя на фарбовому шарі, позолоті і срібленні. Скульптуру покрито захисним шаром лаку.

Опис

Різьблений посріблений Пелікан увінчує іконостасний ансамбль, зокрема, сцену Розп’яття. Композиція симетрична, зображення кругле, об’ємне. Великий птах з розкритими крилами міцно тримається лапами золоченої підставки, що нагадує справжнє гніздо, трактоване завдяки імітованим, рельєфно різьбленим гілочкам. Його лапи широко розставлені. Між лап – три фігурки малих пташенят, що п’ють кров з рани великого птаха. Різьба неглибока. Усі фігури посріблені, а гніздо позолочене. Пера крил довгі, широкі, на тулубі – дрібніші.

Література

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 39. табл. XVIII.

Ярема В., о. Традиції і нововведення у побудові іконостасів xvii та xviii століть у західних областях України // Православний вісник. – Львів, 1961. – № 5 – 6. – С. 187. (в статті Пелікан помилково вказаний як зображення св. духа).

Виставки

“Крізь патину часу. Відрожене шедеври”. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Національний музей Т. Г. Шевченка. Київ. 2005.