Квартал № 3
Тетяна Бажанова
Розмір зображення: 1054:718 піксел
Квартал № 3. Перспектива. 1930-1933.
Квартал № 3, 1933-1934, 1936-1937, 1947-1950 (містобуд.). Просп. Металургів, вул. Незалежної України, вул. Рекордна, вул. Верхня. Розташований в Шостому селищі, на південний схід від просп. Металургів.
Вул. Верхня відокремлює квартал від зеленої смуги вздовж залізничної колії, вул. Рекордна – від парку перед промисловою зоною. Квартал перетинає по повздовжній та поперечній вісях Т-подібний проїзд Дружній.
Квартал, який виник як житловий комплекс заводу «Запоріжсталь», був збудований у 1933-1934 (перша черга) та 1936-1937 (друга черга), за проектом авторського колективу під керівництвом архітекторів Г. Орлова та В. Лаврова які очолили в цей час проектування Шостого селища. Планувальне та об’ємно-просторове вирішення кварталу (представлене планом та декількома перспективами з пташиного польоту) було конструктивістським.
Фасад кварталу, що виходить на головну вісь селища – просп. Металургів, мав формувати готельний комплекс, який складався з чотирьох високих готельних будинків, розгорнутих до проспекту терасами сходинкових торців. Готелі об’єднувались чотириповерховими вставками, центральна з яких, піднята на стовпах, перетинала головний внутрішньоквартальний проїзд. В такому ж дусі було вирішено два будинки-пропілеї, об’ємна композиція яких складалася із сполучення двох вузьких паралелепіпедів з сходинковими торцями.
Конструктивістський характер мало вирішення фасадів кільцеподібного будинку із заглибленими лоджіями й стрічками балконних огорож та двох споруд громадського обслуговування, які передбачалося розташувати на кінцях дуги, що обіймає круглий двір.
Північний кут кварталу акцентував високий восьмиповерховий паралелепіпед. Східний видовжений кут повинні були зайняти три корпуси рядкової забудови. Паралельно рядковій забудові, вздовж головного внутрішньоквартального проїзду, мали шикуватися в смугу два дитячі садки, за планом схожі на літаки. За цим проектом квартал почали зводити у 1933-34, і вже в процесі будівництва відбулися суттєві зміни, пов’язані, серед іншого, з появою нових естетичнохудожніх ідей. Вплив конструктивізму поступово слабшав, хоча його принципи побудови форми ще зберігалися. Новий зовнішній вигляд кільцеподібного будинку та будинків-пропілеїв було створено із залученням історичних стилів. На східному куті кварталу був зведений Г-подібний житловий будинок, готельний комплекс не споруджувався. Ділянка вздовж просп. Металургів була забудована двома житловими будинками у 1936-1937, північний кут кварталу – вже після Другої світової війни.
Будинки громадського призначення також не були зведені, але деякі композиційні знахідки з архітектури цих споруд, а саме: помережені круглими отворами площини, напівкруглі балкони тощо було перенесено авторами на будинки-пропілеї. З запланованих двох дитячих садків був побудований до війни тільки один – простий, прямокутний за планом.
Фронт житлової забудови по вул. Рекордній був зведений у 1947-1950, в цей же час був зведений ще один дитячий садок.
Забудова кварталу складається з житлових будинків, торговельних закладів, дитячих садків, трансформаторних кіосків та сміттєзбірників. Його територію впорядковано та озеленено. У дворі розташовано майданчики для дитячих розваг, спортивних ігор, відпочинку людей похилого віку. До будинків прокладено мережі водопроводу, каналізації, електро- та теплопостачання. Площа трапецієвидного за планом кварталу дорівнює 11 га. Щільність забудови 18%, щільність житлового фонду 3150 кв. м/га при переважно чотириповерховій забудові. Частина будинків зведена за типами житла, розробленими для забудови Шостого селища у 1930-1933.
Будівлі кварталу зведені з цегли та отиньковані цементним тиньком. Панівне конструктивне рішення – з поперечними несучими стінами, дахи пласкі й скатні.
Композиція кварталу базується на двох взаємно перпендикулярних вісях, а саме: проїзд, що проходить крізь квартал від просп. Металургів та завершується круглим, величезним (100 м в діаметрі), озелененим двором, який охоплює кільцеподібний будинок (архіт. В. Лавров); другий проїзд, розташований під прямим кутом до першого, перерізає квартал та спрямований до входу на заводську територію. На протилежному кінці другого проїзду перспектива завершується будинком, що розташований у сусідньому кварталі № 6.
Головний проїзд проходить не посередині кварталу, а відсікає одну третину ширини з південно-західного боку, при цьому навкруги головної вісі формується майже абсолютно симетрична композиція. Проїзд фланкується рядовою забудовою розгорнутих торцями до нього, однакових чотириповерхових три, чотирисекційних будинків по чотири з кожного боку. Фронт по вул. 40 років Радянської України складає більш довгий чотириповерховий корпус, який створює з крайніми корпусами рядкової забудови (з відповідного боку) планувальну композицію у вигляді широкої скоби з двома розривами. Два п’ятиповерхових двосекційних будинкипропілеї, розташовані обабіч проїзду, оформлюють вхід до круглого двору, створюючи своєрідні пілони воріт, за якими розкривається вражаючий простір. Увігнута площина внутрішнього фасаду кільцеподібного будинку членується вертикалями виступаючих лоджій та підтримуючих стовпів, ритм яких здається безкінечним.
Фасад по просп. Металургів створюють два симетричних Г-подібних у плані чотириповерхових житлових корпуси, між торцями яких утворено широкий прохід до головного проїзду у квартал. Архітектура будинків, зведених в 1936-37, вже базується на класичних мотивах. Третина ширини кварталу з північно-східного боку залишалася деякий час вільною.
Фасад кварталу та його північний кут було остаточно забудовано у 1947-1950 П-подібним в плані житловим будинком, який створив, разом з розташованим праворуч від нього одним з симетричних фасадних корпусів 1936-1937 років будівництва, нову симетричну композицію. Центром цієї нової композиції став глибокий курдонер з боку проспекту, утворений між крилами старого та нового будинків.
Фронт кварталу по вул. Рекордній було забудовано у 1947-1950 двома довгими семисекційними корпусами з розривом посередині, навпроти поперечного проїзду та з двома проходами по краях. На смузі внутрішнього простору в ті ж роки був збудований ще один дитячий садок, що відповідав плану 1933 не тільки за місцем розташування, а й за схожим на літак планом, та житловий будинок, розміщення якого на одній лінії з останнім рядом рядової забудови біля головного проїзду створювало додатковий композиційний зв’язок з новою забудовою північно-східного боку кварталу. Вся забудова, зведена після 1936, вирішена у стилістиці ретроспективізму за класичними принципами. В забудові, що виникла після Другої світової війни, вже не залишилось натяків на конструктивістську тектоніку. Закінчений квартал набув майже суцільної периметральної забудови, яка відсутня тільки навкруги кільцеподібного будинку, величезна дуга зовнішнього фасаду якого вплітається в меандрову стрічку фасадних корпусів, що перериваються проходами углиб кварталу.
Внутрішній простір кварталу добре озеленений та впорядкований. Архітектурна композиція кварталу знаменує ряд докорінних змін естетичного ідеалу містобудування радянських часів.
Композиція яскрава та індивідуальна, природно поєднує принципи, притаманні конструктивізму та класицизму. Забудова кварталу № 3 являє собою один з найбільш видатних зразків архітектурної спадщини 1930-1940-х рр.
[Иванова А.Д. Планировка и застройка жилых районов. – К., 1953. – С. 6-7; Лавров В., Орлов Г. Большое Запорожье // Архитектура СССР. – 1933. – № 3-4. – С. 33-40; 1939. -№ 12. – С. 12-21.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 245 – 247.