Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Квартал № 8

Олена Кузьменко

Квартал № 8

Схема генплану

Квартал № 8, 1929-1933, 1946-1949 (архіт., містобуд.). Просп. Соборний, просп. Металургів, вул. Б. Хмельницького, вул. Добролюбова. Одним з перших в Шостому селищі проектувався квартал № 8, обмежений вулицями: алеєю Ентузіастів (тепер просп. Металургів), 8-ою Поздовжньою вулицею (тепер просп. Соборний), вул. імені 12-го грудня (тепер вул. Б. Хмельницького) і вул. Добролюбова. Кожний квартал мав своє функціональне призначення. Квартал № 8 було визначено як житловий. Проектування здійснювалось великим колективом фахівців.

Безпосередньо у розробці проекту брали участь архітектори С. Андрієвський, Г. Орлов, В.Лавров під керівництвом В.Весніна.

За містобудівну основу генерального плану кварталу була прийнята "лінійна забудова". Архітектори рівномірно по території всієї ділянки майбутнього кварталу розмітили 12 триповерхових житлових будинків-блоків з орієнтацією фасадів на північ і південь. Для кліматичної зони південного міста – Запоріжжя, така забудова виявилася не зовсім вдалою. У розробці наступних кварталів цей момент був врахований і житлові будинки було розвернуто на схід-захід. Щоб уникнути одноманітності забудови, торці двох будинків, що виходять на алею Ентузіастів (тепер просп. Металургів) запроектували з кутовими секціями.

Архітектура будівель відрізнялася сучасними художніми рисами. Вікна житлових квартир мали горизонтальні пропорції. Сходові відрізнялися вертикальним склінням, схожим на градусник. Дахи плоскі. Балкони нагадували корабельні палуби, були різної конфігурації, зокрема, закруглені на кутах будівель.

У 1944, після звільнення міста від гітлерівців, негайно розпочались відновлювальні роботи. Шосте селище і квартал № 8 зокрема відбудовувався силами "Дніпробуду" і "Запоріжбуду". Головним архітектором "Дніпробуду" був призначений Г. Орлов. В повоєнний час в архітектурній теорії з’явився термін "монументальна архітектура", під яким розуміли сукупність всіх архітектурно-художніх завдань в протилежність утилітарним.

Перед архітекторами було поставлено завдання формування класичної композиції кварталу – лінійної забудови вулиць з організацією взаємопов’язаних ансамблевих композицій. На перший план вийшла проблема силуету забудови. Житлові будинки кварталу № 8 на внутрішньодворовій території було відновлено практично без змін. Перебудова торкнулася тих будівель, що виходили своїми фасадами на головні вулиці – просп. Соборний та просп. Металургів. Розробкою проекту реконструкції кварталу № 8 з 1946 по 1949 рр. займалося Харківське відділення "Міськбудпроекту". Керівником творчої бригади був архітектор Г. Вегман. У проектуванні також брав участь архітектор Е. Бельман.

Зруйновані війною будинки по просп. Соборному відновлювалися і добудовувалися до 4-х поверхів. Торцеві секції вулиць зводились значним виступом за червону лінію, з підвищенням до 5-ти поверхів. Змінилися пропорції вікон. На фасадах з’явились ритмічно прибудовані спарені лоджії. Віконні і дверні прорізи оформлювались наличниками і порталами. Під час реконструкції кварталу № 8 виявився талант Г. Вегмана як художника-декоратора. Його декор фасадів будинків з використанням стилізованих елементів геральдики залишається неперевершеним. На жаль зосталися недобудованими елементи пропілеїв між торцями будівель по центру кварталу. З великою майстерністю і фантазією підійшли автори реконструкції до створення панорами кварталу № 8 з боку алеї Ентузіастів (просп. Металургів). На місці зруйнованих двох центральних будинків архітектори спорудили багатопланову композицію у формі курдонера.

Розміщення будинків в глибині двору, створення перед ними класично упорядкованого скверу, надало цим будівлям форми пропілеїв і дозволило отримати неповторний по оригінальності міський ансамбль. Увінчують будівлі карнизи з великим виносом, за формою прямого викруглення. Фасади будівель отиньковані. Первісно це був теразитовий тиньк з класичним, "правильним" розшиванням швів.

Забудова кварталу № 8 Шостого селища – "Соцміста" представляє значний інтерес як пошуку нових форм розселення людей і прийомів реконструкції містобудівного середовища 40-х років 20 ст.

[Архитектура СССР. – 1991. – № 3. – С. 18.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 248 – 249.