Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Житлові будинки (№ 11)

Анатолій Казабаш

Житлові будинки (№ 11)

Розмір зображення: 758:568 піксел

Фото 2008

Житлові будинки, 1929-1932; 1947-1949 ( архіт. ). Просп. Металургів, 11, 20, 22, 24; просп. Металургів, 11 – житловий будинок, облицьований туфом 1929 – 1932; просп. Металургів, 20 – житловий будинок, 1933, 1949 (перебудова), архітектор Г. Вегман; просп. Металургів, 22 – житловий будинок, 1947 – 1949, архітектор Г. Вегман; просп. Металургів, 24 – житловий будинок, 1933, 1949 (перебудова), архітектор Г.Вегман.

Ці житлові будинки являють собою частину так званого Шостого селища або «Соцміста», яке входило до грандіозного проекту по забудові відокремленої житлової зони під назвою «Велике Запоріжжя».

Творцями Шостого селища були московські архітектори В. Веснін, Г. Орлов, М. Коллі та інші. Проект був завершений у 1928, і його головна відмінність полягала у введенні принципу «окрема ділянка», «окреме володіння», «окремий будинок». Було введено поняття «квартал». Квартал трактувався як відкрита частина загального простору жилого району і як цілісний архітектурний комплекс. З 1929 по 1937, були житлові квартали № 2, 3, 5, 6, 8, 9; квартали громадського призначення – 4, 11, стадіон, парк культури і відпочинку, річковий порт. Частина житлових будинків (пр. Металургів, 11) та лікарня були обличковані туфом.

Після визволення Запоріжжя від німецько-фашистської окупації практично усі будинки кварталів № 6 (пр. Металургів, 11), № 8 (пр. Металургів, 20; 22; 24) а також № 3,9, 10 241 лежали в руїнах. Креслень не було, тому відбудова здійснювалась за всіма обмірами.

Повністю були відбудовані споруди кварталу № 3 («амбулаторне містечко», лікарня № 3) та житлові будинки у кварталі № 6 (в тому числі будинок пр. Металургів, 11). Внутрішня ж структура кварталів № 8 та 9 зазнала змін.

Плануванням та забудовою будинків кварталу № 8 (пр. Металургів, 20; 22; 24) займалася майстерня Г. Вегмана, що намагався наблизитися до передвоєнної архітектури, зберігаючи певну індивідуальність споруд.

Один з будинків (пр. Металургів, 11) має три поверхи та виконаний в строгих прямокутних формах. Особливістю цієї будівлі є розташована з боку вулиці на куті кругла башта, яка разом з будинком візуально складає одне ціле. Башта на декілька сантиметрів виступає над будинком та не має жодних архітектурних елементів. Також по всьому периметру будинку, від основи до даху, виконано рустовку. З боку вулиці на рівні другого та третього поверхів розташовані скріплені, однією лінією балкони. З боку двору балкони розміщено на рівні третього поверху.

В одному архітектурному стилі виконані будинки за адресою пр. Металургів, 20 та 24. Вони триповерхові, прямокутні в плані та мають з правого боку портики перекриття, що спираються на чотири колони. В центрі обох будинків розташовано по дві однакові по формі аркади, які спираються на колони. В аркадах вбудовано вікна та балкони. В верхній частині будинків, під дахом розміщено карнизи. Вікна та балкони розташовані по всьому периметру симетрично.

Останній будинок (пр. Металургів, 22) чотирьохповерховий, має прямокутну форму. По всьому периметру будинку, від основи до даху, виконано рустовку. Будинок з правого боку має портик, що виступає над дахом та спирається на шість колон. З боку вулиці та двору до рівня третього поверху, між вікнами розміщено зображення колон. Вікна четвертого поверху з боку двору мають форму арок. Входи до будинку розташовані з боку двору.

Тепер це житлові будинки. Перші поверхи використовують під торгівельні заклади (пр. Металургів, 20; 22; 24) чи адміністративні установи (пр. Металургів, 11).

[Бажанова Т. Драма в двух действиях с прологом и эпилогом // Архитектура СССР. – 1991. – № 3. – С. 84-95; Ткаченко В.Г. Будівництво «Великого Запоріжжя» в 20-30-ті роки ХХ століття // Наукові праці історичного факультету ЗДУ.- Запоріжжя, 2003. – Вип. 16. – С. 221-225.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 240 – 242.

Більше фотографій: , , , .