Артисти театру оперети (П – Р)
1936 – 37 – Пилипенко Михайло Харлампійович (1888 – 1953) – актор, заслужений артист УРСР (з 1936); випускник Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1920), артист Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка (з 1919), Українського драматичного театру ім. І. Франка (1921 – 52, з перервою).
Ролі в Київському театрі музичної комедії: Дід з возом («Вій», за М. Гоголем, М. Кропивницького, музика М. Вериківського), Зверхсметкін («Як її звуть?» Л. Пульвера, текст М. Адуєва; обидві – 1936), Малон («Роз-Марі» Р. Фрімля), Прокіп Свиридович («За двома зайцями» М. Старицького, музичне оформлення диригента Б. Неймера), Бобеш, король («Синя борода» Ж. Оффенбаха; всі – 1937).
1961 – 67 – Пономаренко Дмитро Дмитрович (1909 – 87) – актор, народний артист УРСР (з 1956), випускник драматичної студії театру «Березіль» (1933, з 1935 – Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка), його актор (до 1940), артист Харківського театру музичної комедії (1940 – 61), Одеської кіностудії художніх фільмів (1967 – 74), з 1974 – в Харкові.
У цьому театрі зіграв ролі: Боцман («Севастопольський вальс» К. Лістова), Пеніжек («Маріца» І. Кальмана; обидві – 1961), Дон Педро («Перікола» Ж. Оффенбаха), Прокіп («Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. КвіткоюОснов’яненком), Корнішон («Кло-Кло» Ф. Легара; всі – 1962), Колумб («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва), Писар («Майська ніч» О. Рябова), Фаустіно («Росіта» В. Лукашова), Франсуа («Фіалка Монмартра» І. Кальмана), Малахов («Жіночий монастир» Е. Колмановського; всі – 1963), Митрофан Іванович («Серце балтійця» К. Лістова), Трохим («Факір на годину» Л. Розена, за п’єсою В. Диховичного та М. Слободського; обидві – 1964), Бокар («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Пелікан («Принцеса цирку» І. Кальмана; обидві – 1965), Макар («Дівчина і море» Я. Цегляра), Дулітл («Моя чарівна леді» Ф. Лоу; обидві – 1966) та ін.
1936 – 1985 – Пресман Лев Маркович (1908 – 94) – актор, режисер музичної комедії.
Був прем’єром цього театру, виступав у головних ролях: Раджамі («Баядера» І. Кальмана), Хома Брут («Вій», за М. Гоголем, М. Кропивницького, музика М. Вериківського), Іонель («Циганське кохання» Ф. Легара), Андрій Батурін («Холопка» М. Стрельникова; всі – 1936), Шамплятро («Лисичка Патрикіївна» Ф. Ерве), Анж Піту («Дочка ринку» Ш. Лекока), Едвін («Сільва» І. Кальмана), Рауль («Синя борода» Ж. Оффенбаха; всі – 1937), Андрійко («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Коломан Феррі («Останній чардаш» І. Кальмана), Пікілло («Перікола» Ж. Оффенбаха), Бриль [«Гарна дівчина» К. Бенца (Бенціановського)], Коте («Кето і Коте» В. Долідзе; всі – 1938), Карамело («Ніч у Венеції» Й. Штрауса), Юліан («Блакитна мазурка» Ф. Легара), Сергій («Шляхи до щастя» І. Дунаєвського), Містер Ікс («Принцеса цирку» І. Кальмана), Октав («Коломбіна» О. Рябова; всі – 1940), Люсьєн («Жриця вогню» В. Валентинова), Арістід («Бал у Савойї» П. Абрахама; обидві – 1941), Славлєв («Блакитний камінь» О. Рябова, 1942), Тассіло («Маріца» І. Кальмана), Андрій, льотчик («Бузок – черемха» В. Желобинського), Педро, служка («Жірофле-Жірофля» Ш. Лекока), Боккаччо («Боккаччо» Ф. фон Зуп-пе), Гриць («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; усі – 1946), Олексій («Одинадцять невідомих» М. Богословського), Левко («Майська ніч» О. Рябова), Андрій («Золоті ключі» К. Данькевича; всі – 1947), Принц («Кришталевий черевичок» – текст Т. Габбе, переклад і текст пісень В. Бичка, музичне оформлення Н. Гінзбурга з творів Ж. Оффенбаха), Владек, Младек («Бідний студент» К. Міллекера), Граф Омонай, Барінкай («Циганський барон» Й. Штрауса), Андрій («Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна), Айзенштейн («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1948), П’єр («Повітряний замок» О. Фельцмана), Вадим («Пісня про щире кохання» В. Рождественського, текст Г. Плоткіна), Граф Данило, Камілл («Весела вдова» Ф. Легара), Віктор («Серця і долари» О. Сандлера), Паріс («Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха; всі – 1949), Роман («Морський вузол» Є. Жарковського), Курт («Біля голубого Дунаю» А. Лепіна), Корецький («Права рука» Б. Александрова та М. Матвеєва), Рене («Граф Люксембург» Ф. Легара), Аскер («Аршин мал алан» У. Гаджибекова; всі – 1950), Захар Турбай («Блакитна фортеця» О. Рябова), Коновніцин («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Волгін («МоскваМосква» О. Живцова та Я. Мерцальського), Заурбек («Женихи» С. Каца; всі – 1951), Юрій («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Абелян («Під горою Арарат» Б. Аветисова), Іван («Тютюновий капітан» В. Щербачова; всі – 1952), Гектор («Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха; 1953), Стенвуд («Бал у Савойї» П. Абрахама), Добровольський («Тиха українська ніч» С. Жданова), Чезаре («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна), Шандро Бело («Останній чардаш» І. Кальмана; всі – 1958), Арман («Фраскіта» Ф. Легара), Зубакін («Володимирська гірка» В. Лукашова), Петро («Бажаємо щастя» Я. Цегляра), Авлей («Роз-Марі» Р. Фрімля), Клеменс («Блакитна мазурка» Ф. Легара; всі – 1959), Феррі («Сільва» І. Кальмана, 1960), Барон («Містер Ікс» І. Кальмана, 1961).
Режисерські роботи: «Тиха українська ніч» С. Жданова, «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, «Біла акація» І. Дунаєвського (усі – 1958), «Весна співає» Д. Кабалевського, «Морський вузол» Є. Жарковського, «Роз-Марі» Р. Фрімля, «Фраскіта», «Блакитна мазурка» Ф. Легара, «Кого я кохаю?» П. Полякова (всі – 1959), «Альонушка» В. Гомоляки, «Сільва» І. Кальмана (обидві – 1960), ревю-жарт «Всі секрети оперети» (1961, разом із Б. Таїровим), «Майська ніч» О. Рябова (1963, разом із Г. Лойком), «Золотий пояс» Р. Фрімля (1964, разом із Г. Лойком), «Пропала дівчинка» О. Красотова (1967, разом із Б. Таїровим) «Кущі райські, чи євреї нашого двору» І. Поклада, за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» (разом із С. Сміяном).
1935 – 49 – Росіна Юлія Вікторівна (1877 – 1960) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1943), вихованка трупи під керівництвом П. Саксаганського, артистка Харківського театру музичної комедії (1929 – 35).
Ролі в Київському театрі музичної комедії: Аделаїда («Продавець птахів» К. Целлера, 1935), Стара баба («Вій» за М. Гоголем, М. Кропивницького, музика М. Вериківського), Кип’яткевич («Як її звуть» Л. Пульвера, текст М. Адуєва), Ілька («Циганське кохання» Ф. Легара; всі – 1936), Юліана, Емма Фіхтенау [«Сільва», «Старий скрипаль» («Циганпрем’єр») І. Кальмана], Амаранта («Дочка ринку» Ш. Лекока), Начальниця пансіону («Лисичка Патрикіївна» Ф. Ерве), Етель Брендер («Роз-Марі» Р. Фрімля), Секлета («За двома зайцями» М. Старицького, музичне оформлення Б. Неймера), Клементина («Синя борода» Ж. Оффенбаха; всі – 1937), Гапуся («Весілля в Малинівці» О. Рябова, 1938), Клара («Принцеса цирку» І. Кальмана, 1940), Роза («Взаємне кохання» С. Каца, 1941), Бабуся («Кето і Коте» В. Долідзе, 1946), Ангільта («Сільва» І. Кальмана), Прохорівна («Золоті ключі» К. Данькевича), Дружина крамаря («Майська ніч» О. Рябова), Мачуха [«Кришталевий черевичок» («Попелюшка») – текст Т. Габбе, переклад і текст пісень В. Бичка, музична композиція Н. Гінзбурга з творів Ж. Оффенбаха; всі – 1947], Божена («Маріца» І. Кальмана, 1948) та ін.
1961 – 70, 1990 – 91 – Рябікін Борис Олександрович (1925 – 2000) – режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР і Казахської РСР, головний режисер Севастопольського драматичного, Київського, Алма-Атинського, Одеського, Красноярського, Куйбишевського (тепер Самарський; останнього – 1970 – 77, 1992 – 96) оперних театрів.
В Київському театрі музичної комедії працював головним режисером. Здійснив вистави: «Містер Ікс» І. Кальмана, «Севастопольський вальс» К. Лістова (обидві – 1961), «Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна, «Кло-Кло» Ф. Легара (обидві – 1962), «Росіта» («Віва, бородань!») В. Лукашова, «Фіалка Монмартра» І. Кальмана (обидві – 1963), «Серце балтійця» К. Лістова (1964), «На світанку» О. Сандлера (1965), «Голий президент» А. Філіпенка, за Я. Мамонтовим (1967), «Весела вдова» Ф. Легара (1968), «Цілуй мене, Кет!» К. Портера (1971), «Царевич» Ф. Легара (написав до цієї вистави лібрето), «Українські усмішки» (за творами українських композиторів; обидві – 1990), «Ваш хід, королево!» – мюзикл О. Журбіна (1991).
1941 – 55 – Рябов Олексій Пантелеймонович (1899 – 1955) – композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1951); диригент Харківського театру музичної комедії (1929 – 41).
Усього написав музику до 25 музичних комедій.
У Київському театрі працював диригентом, на його сцені здійснено вистави з його музикою: «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем (1936), «Майська ніч» (1937), «Весілля в Малинівці» (1938), «Коломбіна» (1940), «Блакитний камінь» (1942), «Пошились у дурні» (1943), «Шельменко-денщик» за Г. Квіткою-Основ’яненком (1945), «Чудовий край» (1950), «Блакитна фортеця» (перероблений варіант «Блакитного каменю»; 1951), «Закохана витівниця» (за п’єсою Лопе де Веги, 1952), «Червона калина» (1954).
1944 – 63 – Савченко Антоніна Антонівна (1911 – 1963) – актриса музичної комедії, заслужена артистка УРСР (з 1951).
Солістка Київського театру музичної комедії. Ролі: Дочка Макара («Кето і Коте» В. Долідзе), Яринка («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Беатріче («Десять наречених» Ф. фон Зуппе; всі – 1946), Катерина («Одинадцять невідомих» М. Богословського), Лаура («Бідний студент» К. Міллекера), Галя («Майська ніч» О. Рябова), Таня («Бузок – черемха» В. Желобинського), Теодора («Принцеса цирку» І. Кальмана), Ф’яметта («Боккаччо» Ф. фон Зуппе), Стелла («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Наталка («Золоті ключі» К. Данькевича; всі – 1947), Розалінда, Саффі («Летюча миша», «Циганський барон» Й. Штрауса), Маріца («Маріца» І. Кальмана), Зоріка («Циганське кохання» Ф. Легара; всі – 1948), МаріяТерезія («Повітряний замок» О. Фельцмана), Олена («Пісня про щире кохання» В. Рождественського), Ганна Главарі («Весела вдова» Ф. Легара), Світлана («Серця і долари» О. Сандлера), Одетта («Баядера» І. Кальмана; всі – 1949), Ліза («Права рука» Б. Александрова, М. Матвеєва), Галина («Чудовий край» О. Рябова), Луїза («Біля голубого Дунаю» А. Лепіна), Катарина («Роза вітрів» Б. Мокроусова; всі – 1950), Варвара Павлівна («Блакитна фортеця» О. Рябова), Наталя («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Мадінат («Женихи» С. Каца), Ліза («Акуліна» Й. Ковнера та М. Адуєва; всі – 1951), Шура («Блакитний гусар» М. Рахманова), Олена Павлівна («Кращий день її життя» А. Лепіна), Каріне («Під горою Арарат» Б. Аветисова; всі – 1952), Жермена де Курсі («Тютюновий капітан» В. Щербачова), Мальцева («Вогники» Ю. Свиридова), Феніса («Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою), Жюстіна («Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха; всі – 1953), Маріанна («Останній чардаш» І. Кальмана), Етель («Роз-Марі» Р. Фрімля), Сюзанна («Біля Чорного моря» Б. Аветисова), Капітоліна («Кого я кохаю?» П. Полякова), Сільва («Сільва» І. Кальмана; всі – 1959), Дар’я Іванівна («Гість із Відня» Я. Цегляра), Софія («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Фаїна Олександрівна («Володимирська гірка» В. Лукашова), Ольга Іванівна («Біла акація» І. Дунаєвського), Христина («Чорти смугасті» В. Лукашова; всі – 1961), Євдокія Опанасівна («Жили три студенти» А. Петрова, О. Чернова), Мануеліта («Перікола» Ж. Оффенбаха), Варенцова («Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна; всі – 1962), Ануш («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва, 1963).