Артисти театру оперети (В – Є)

1936 – 37 – Варецька Валентина Федорівна (1900 – 81) – актриса, заслужена артистка УСРР (з 1930), артистка українських драматичних театрів у Херсоні (1917 – 21), ім. І. Франка (1922 – 31, Вінниця, Харків, Київ) та інших театрів Харкова, Києва, Дніпропетровська, Полтави, Тернополя, Дрогобича (1931 – 60).

Ролі в цьому театрі: Ірина Норк («Як її звуть» музика Л. Пульвера, текст М. Адуєва, 1936), Євдокія Філіппівна («За двома зайцями» М. Старицького, музичне оформлення Б. Неймера, 1937).

1936 – 62 – Васильєв-Гуменик Василь Володимирович (1898 – 1987) – актор, заслужений артист УРСР (з 1943), 1963 – викладач студії при театрі.

Постановник оперети «Блакитна мазурка» Ф. Легара (1939). Ролі: Драготін («Циганське кохання» Ф. Легара), Сіко-Кінто («Кето і Коте» В. Долідзе; обидві – 1936), Воляпюк («Сільва» І. Кальмана), Флорідор («Лисичка Патрикіївна» Ф. Ерве; обидві – 1937), Янко Джурич («Останній чардаш» І. Кальмана), Яшка («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Дон Андреас («Перікола» Ж. Оффенбаха), Фармацевт [«Гарна дівчина» К. Бенца (Бенціановського); всі – 1938], Літич («Взаємне кохання» С. Каца), Пікадор («Коломбіна» О. Рябова), Раджа («Жриця 1955ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА ВУЛИЦЯ вогню» В. Валентинова), Гвідо («Ніч у Венеції» Й. Штрауса), Мустафа-бей («Бал у Савойї» П. Абрахама; всі – 1941), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова, 1946), Василь («Одинадцять невідомих» М. Богословського), Каленик («Майська ніч» О. Рябова), Дон Болеро («Жірофле-Жірофля» Ш. Лекока), Пелікан («Принцеса цирку» І. Кальмана), Семен Семенович («Бузок – черемха» В. Желобинського), Філіпп («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Попке («Золоті ключі» К. Данькевича; всі – 1947), Зупан («Циганський барон» Й. Штрауса), Популеску («Маріца» І. Кальмана), Заварін («Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна), Черговий («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1948), Франц, волоцюга («Фабрика чудес» О. Сандлера), Негош («Весела вдова» Ф. Легара; обидві – 1949), Передряга («Роза вітрів» Б. Мокроусова, 1950), Сєвушка («Блакитна фортеця» О. Рябова), Власник ресторану («Лісовий розбійник» К. Міллекера), Суворов («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Скорик («Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. Квіткою-Основ’яненком; всі – 1951), граф Нурін («Блакитний гусар» М. Рахманова), Страусов («Кращий день її життя» А. Лепіна; обидві – 1952), Акакій Плющихін («Тютюновий капітан» В. Щербачова), Нунчонок («Вогники» Ю. Свиридова), Ернандо («Закохана витівниця», за Лопе де Вегою, О. Рябова), Фавар («Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха), Пауль Бюхнер («Чари кохання» Й. Штрауса; всі – 1953), Сергій («Біла акація» І. Дунаєвського), Полковник Якосука («Останній чардаш» І. Кальмана; обидві – 1958), Жиро («Фраскіта» Ф. Легара), Гурій Андрійович («Весна співає» Д. Кабалевського), Тарас Тарасович («Морський вузол» Є. Жарковського), Ксенофонт («Бажаємо щастя» Я. Цегляра), Барабулькін («Біля Чорного моря» Б. Аветисова), Кламдач («Блакитна мазурка» Ф. Легара; всі – 1959), Андріан («Акуліна» Й. Ковнера й М. Адуєва; 1960), Пелікан («Містер Ікс» І. Кальмана), Цезар Капов («Гість з Відня» Я. Цегляра), Корабльов («Біла акація» І. Дунаєвського; всі – 1961) та ін.

1935 – 40 – Вігільов Євген Дмитрович (бл. 1898 – ?) – хореограф, балетмейстер театру «Березіль» Леся Курбаса (1924 – 26), харківського і київського оперних театрів, Львівського театру опери та балету (останнього – в 1940 – 43). З 1943 – на еміграції.

Балетмейстер Київського театру музкомедії, де поставив танці у виставах: «Баядера» І. Кальмана (хореографія і балет), «Як її звуть» (музика Л. Пульвера, текст М. Адуєва), «Циганське кохання» Ф. Легара, «Холопка» М. Стрельникова (всі – 1936), «За двома зайцями» (за М. Старицьким, музичне оформлення головного диригента театру Б. Неймера; 1937), «Шляхи до щастя» І. Дунаєвського (1940).

1947 – 50 – Вільнер Володимир Бертольдович (1885 – 1952) – режисер, заслужений артист РСФРР (з 1935), народний артист УРСР (з 1940), професор Київського театрального інституту (з 1947). Працював у трупі М. Синельникова (Харків, 1918 – 20), Харківському ТЮГу (1922 – 24), Одеській держдрамі (1926 – 28), у Києві очолював театри російської драми (1928 – 31), української драми ім. І. Франка (1938 – 41).

У зазначений період очолював театр музичної комедії, в якому здійснив вистави: «Сільва» І. Кальмана (1940), «Вільний вітер» І. Дунаєвського, «Бідний студент» К. Міллекера, «Золоті ключі» К. Данькевича (всі – 1947), «Циганський барон», «Летюча миша» Й. Штрауса, «Маріца» І. Кальмана, «Циганське кохання» Ф. Легара (всі – 1948), «Фабрика чудес», «Серця і долари» О. Сандлера, «Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха (всі – 1949), «Трембіта» Ю. Мілютіна, «Чудовий край» О. Рябова, текст Л. Юхвіда (обидві – 1950).

1969 – 2000 – Горюшко Георгій Георгійович (1942 – 2000) – актор оперети (баритон), заслужений (з 1972), народний артист УРСР (з 1980), актор Харківського, Волгоградського театрів оперети.

Ролі: Лісовий («Потрібна героїня» В. Баснера), Ігор Греков («Було дівчиську двадцять років» А. Ешпая), Фред («Цілуй мене, Кет!» К. Портера), Едвін («Сільва» І. Кальмана; всі – 1969), Граф Орловський, Генріх Айзенштейн («Летюча миша» Й. Штрауса), Граф Данило («Весела вдова» Ф. Легара), Форселіні («Генуезькі серенади» С. Жданова), Тассіло («Маріца» І. Кальмана), Гриць («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; всі – 1970), Нечаєв («Вір мені, коханий» В. Баснера), Палі Рач («Циган-прем’єр» І. Кальмана; обидві – 1971), Янко («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Джим («Роз-Марі» Р. Фрімля), Рене («Граф Люксембург» Ф. Легара), Максим («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка), Володимир і Віталій Ковальчуки («Каштани Києва» О. Сандлера; всі – 1972), Барінкай («Циганський барон» Й. Штрауса), Кречинський («Гра» О. Колкера, за мотивами «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Флоріш Стахо («Гончарський бал» Г. Дусика, за п’єсою А. Браксаторіса; всі – 1974), Дяк («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, 1975), Михайло Заболотний («Я люблю тебе» Л. Колодуба), Феліпе («Браво, синьйоре Антоніо!» К. Мяскова; обидві – 1976), Де Тревіль («Три мушкетери» М. Дунаєвського), Гаррісон («Як повернути чоловіка» – мюзикл В. Ільїна та В. Лукашова, лібрето Ю. Рибчинського), Величко («З піснею в серці» О. Білаша), Кошкін («Товариш Любов» В. Ільїна, лібрето Ю. Рибчинського; всі – 1977), Скоморох, Отаман Платов («Лівша» В. Дмитрієва, 1978), Шандор («Останній чардаш» І. Кальмана), Давидов («Російський ведмідь» Л. Лядової), Кольцов («Не вірте чоловікам» В. Гроховського), Микита Батурін («Холопка» М. Стрельникова; всі – 1979), Джон Дрейк («Суд іде» В. Бистрякова, лібрето Д. Шевцова), Бесаріон («Одружись із Нуцею» Г. Цабадзе; всі – 1980), Сергій Уточкін [«Зоряний час» («Небо залишається з нами») А. Філіпенка, В. Філіпенка, 1981], Кий («Легенда про Київ» О. Білаша), Максим Ванін («Серце моє з тобою» І. Поклада, лібрето Д. Шевцова; обидві – 1982), Петер («Маріца» І. Кальмана), Цезар Галь («Вільний вітер» І. Дунаєвського; всі – 1983), Григорій Котовський («На світанку» О. Сандлера), Григорій («Дзвони Росії» О. Білаша; обидві – 1984), Принц Раджамі («Баядера» І. Кальмана), Дмитро Аверін («Севастопольський вальс» К. Лістова; обидві – 1985), Чезаре («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, 1987), Антоні («Найчарівніша» М. Ліда), Цибуля («Сорочинський ярмарок» – сценічний варіант за творами М. Гоголя, М. Старицького, Остапа Вишні, Л. Юхвіда, М. Аваха, з використанням музики Ю. Котеленця, М. Мусоргського, В. Назарова, О. Рябова), Зупан («Циганський барон» Й. Штрауса; всі – 1988), Фролло («Собор Паризької Богоматері» – мюзикл-опера В. Ільїна, 1989), Гусь («Зойчина квартира» – музичний фарс за п’єсою М. Булгакова), Великий князь («Царевич» Ф. Легара), Голова («Українські усмішки» – за творами українських композиторів; всі – 1990), Гуска («Блаженний острів» В. Філіпенка), Віконт Болінгброк («Ваш хід, королево!» – мюзикл О. Журбіна; обидві – 1991), Голова («Майська ніч» М. Лисенка, 1992), Альфред Дулітл («Моя прекрасна леді» Ф. Лоу), Агасфер («Кущі райські, чи євреї нашого двору» І. Поклада, лібрето Р. Камінської, за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня»; обидві – 1993), Гофмаршал («Голландочка» І. Кальмана, 1994), Боцман («Севастопольський вальс» К. Лістова, 1995), Герцог («Ніч у Венеції» Й. Штрауса, 1997).

1941 – 62 – Демпель-Ващекіна Тетяна Гаврилівна (1908 – 86) – артистка балету, заслужена артистка УРСР (з 1949); актриса Одеського театру (1928 – 34), Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1934 – 41).

У Київському театрі музичної комедії – прима-балерина, балетмейстеррепетитор, 1962 – 86 – педагог студії при театрі. Із сольними номерами та в групових виступала у виставах: «Жірофле-Жірофля» Ш. Лекока, «Кето і Коте» В. Долідзе, «Бідний студент» К. Міллекера, «Вільний вітер» І. Дунаєвського, «Золоті ключі» К. Данькевича (всі – 1947), «Летюча миша», «Циганський барон» Й. Штрауса, «Маріца» І. Кальмана, «Весела вдова» Ф. Легара, «Трембіта» Ю. Мілютіна, «Морський вузол» Є. Жарковського, «Холопка» М. Стрельникова, «Біля голубого Дунаю» А. Лепіна, «Роза вітрів» Б. Мокроусова (всі – 1950), «Блакитний гусар» М. Рахманова, «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна (обидві – 1952) та ін.

Духновський Микола Іванович (1908 – 99) – театральний художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1954), головний художник Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1934 – 62), професор Київського художнього інституту (з 1967).

У Київському театрі музичної комедії оформив вистави: «Пісня про щире кохання» В. Рождественського (1950), «Москва-Москва» О. Живцова і Я. Мерцальського (1951).

1937 – 60 – Єрмолаєв Володимир Михайлович (1907 – ?) – артист балету, балетмейстер, педагог, заслужений артист УРСР (з 1958); студент студії Б. Ніжинської (з 1920), артист Київського театру опери та балету (з 1926), Московського художнього балету В. Крігер (1930 – 33), педагог Бакинського хореографічного училища (1933 – 37).

У Київському театрі музичної комедії виступав у дуеті з Т. Демпель-Ващекіною та в групових номерах у виставах: «Весілля в Малинівці» О. Рябова, «Сільва» І. Кальмана (танго-дует, вставний номер; обидві – 1938), «Принцеса цирку» І. Кальмана, «Коломбіна» О. Рябова, «Підв’язка Борджіа» А. Крауса (обидві – 1940), «Жриця вогню» В. Валентинова, «Блакитна мазурка» Ф. Легара (сольний танець; обидві – 1941), «Маріца» І. Кальмана (угорський танець – дует і салонний танець, 1946), «Із-за гори кам’яної» Б. Крижанівського, «Одинадцять невідомих» М. Богословського, «Боккаччо» Ф. фон Зуппе, «Бідний студент» К. Міллекера, «Вільний вітер» І. Дунаєвського (дует; усі – 1947), «Летюча миша» Й. Штрауса (вальси у дуеті, 1948), «Весела вдова» Ф. Легара (салонний танець, вставні номери), «Баядера» І. Кальмана (танець-дует; обидві – 1949), «Трембіта» Ю. Мілютіна (гуцульські танці з Т. Демпель-Ващекіною і Т. Тарасенко), «Морський вузол» Є. Жарковського.

Балетмейстер вистав: «Біля голубого Дунаю» А. Лепіна, «Роза вітрів» Б. Мокроусова (іспанський танець у дуеті), «Циганський барон» Й. Штрауса (всі – 1950), «Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, (1951), «Акуліна» Й. Ковнера й М. Адуєва, «Блакитний гусар» М. Рахманова (обидві – 1952), «Тютюновий капітан» В. Щербачова (1953), «Чари кохання» Й. Штрауса (мазурка, вальс з Т. Тарасенко), «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна (фієста, румба, сегедилья, хабанера), «Бал у Савойї» П. Абрахама (фієста, показ мод; усі – 1958).