Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Дискусійний форум з проблем пам’ятки «Львівська цитадель» звернувся до Президента…

2009 р. Дискусійний форум з проблем пам’ятки «Львівська цитадель» звернувся до Президента Ющенка

Дата: 29.09.2009

До Президента України Віктора Ющенка учасники дискусійного форуму «Проблеми збереження та розвитку території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель», що відбувся у Львові 18 вересня з ініціативи керівника Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Андрія Салюка, надіслали резолюцію форуму та лист із проханням вжити всіх можливих заходів з метою недопущення плюндрування території «Цитаделі», – про це 28 вересня повідомив кореспондент ЗІКу.

Нагадаємо, Львівська цитадель площею майже 30 гектарів розташована на горі, що є однією з ландшафтних домінант Львова і має унікальне природне, історичне та рекреаційне значення. Тут збереглися археологічні об’єкти дохристиянського періоду та фортифікаційні споруди цілісного оборонного комплексу середини ХІХ ст. У роки другої світової війни на Цитаделі був концтабір, де замордовано близько 140 тис. людей: росіян, євреїв, італійців, бельгійців, французів.

Але архітектурні очільники Львова та «батьки міста» лобіюють забудову Львівської цитаделі, зокрема вони підтримують спорудження там конгрес-готелю із оглядовим майданчиком на вершечку, розважальним комплексом унизу, багаторівневим підземним паркінгом на 1260 авт, концертним залом на 1500 місць, фестивальним полем, підземним фунікулером від Стефаника та грандіозними сходами на кшталт Потьомкінських в Одесі.

Концепцію освоєння території Цитаделі розробив ДІ «Містопроект» на замовлення інвестора – ТзОВ «Інвестбуд», президент якого Юхим Поляков обіцяє залучити до будівництва італійські інвестиції. 22 липня у Львівській міськраді відбулися громадські слухання проекту конгрес-готелю на Цитаделі, де лунало чимало голосів проти наруги над пам’яткою та пам’яттю закатованих у концтаборі.

Дослідник Львівської цитаделі Тарас Піняжко, маючи контакти із колегами з різних країн Європи, які також, як і він, вивчають подібні пам’ятки військової фортифікації, запросив їх на дискусійний форум з проблем Львівської цитаделі.

Тому у роботі форуму узяло участь чимало польських істориків фортифікації, зокрема проф. Еліжбета Лянг із Кракова, архітектор Пьотр Копалка, Павел Курек з Подгужа, Матіаш Кремпель, Томаш Ідзіковський із Перемишля, та інші. Завдяки їхнім доповідям та відеодемонстраціям львів’яни змогли побачити як Європа ставиться до військових укріплень часів Австро-Угорщини та як відбувається ревіталізація цих пам’яток.

Денну роботу форуму на прохання ЗІКу зреферував кандидат юридичних наук Дмитро Гудима: «Першим прозвучав виступ директора Американсько-українського бюро з прав людини Мейлаха Шейхета, який доніс до учасників форуму карту німецької аерозйомки 1941 року та пізніші схеми, зроблені за методом біолокації, що доводять існування на території Цитаделі багатьох місць масових захоронень. З огляду на релігійні канони тривожити прах померлих не можна.

Тому єврейська громада проти перезахоронення, однак за те, аби на місці захоронень був встановлений відповідний меморіальний знак. Представник Інституту сухопутних військ сказав, що на тій території, хоча є дані про загибель у концтаборі 148 тис. осіб і в цьому ніхто не сумнівається, поховати таку кількість людей є мало ймовірним. Також були висловлені думки про доцільність обстеження підземель, які начебто є під Цитаделлю.

Учасники форму оглянули Львівську цитадель і обговорили побачене на пленарному засіданні, засудивши будівництво конгрес-готелю на території ландшафтно-архітектурної пам’ятки. Деякі архітектори «Містопроекту», зокрема керівник АПМ-2 Віталій Дубина, висловилися за будівництво. І це при тому, що первинний варіант склобетонного стержня конгрес-готелю був вищим Високого замку!

Теперішня пропозиція із зниженою поверховістю все одно залишає його архітектурною домінантою на рівні із Високим замком, тому там планують оглядовий майданчик. Віталій Дубина вважає, що залучити приватні кошти «під історичні мури» нереально, а під сучасні об’єкти можна.

Однак як проектант, Віталій Дубина свідомий того, що не враховував наявності масових поховань. Якщо ж дослідження виявлять ці поховання, то вони потраплять дію Закону про поховання і похоронну справу, який каже що будь-яке будівництво у таких місцях неможливе. Коли там буде музей, то його захищатиме Закон про музеї і музейну справу.

Сам комплекс Цитаделі є пам’яткою, захищеною Законом про охорону культурну спадщини. Комплекс становлять не тільки мури, а й ділянка, на якій вони стоять. (Ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони Л-1. Це зона міських бульварів та парків загального користування у якій серед пунктів допустимих видів забудови передбачені допоміжні будівлі і інфраструктура для відпочинку, комплекси атракціонів, ігрові зали, підприємства громадського харчування (кафе, літні кафе, ресторани), готелі у цьому переліку відсутні, тому будівництво потребуватиме зміни містобудівної документації! – ЗІК).

Дискусія звелася до того, що має бути на цитаделі: парк, відновлена мілітарна споруда чи музей? Думку про музей озвучив директор Національного історико-архітектурного музею-заповідника «Київська фортеця» пан В’ячеслав Кулініч. На його переконання Закон про музеї і музейну справу краще захищає музеї. Якщо буде створений музей як юридична особа, то треба, щоб міська рада передала йому в користування всю земельну ділянку. У наших реаліях це утопія, бо чиновники можуть виконати резолюцію форуму, створивши музей і відвівши йому ділянку 4 м від стіни.

Проблема в тому, що на території Цитаделі є чимало об’єктів (гаражів, будок тощо) у приватній власності. Для того, щоб новоствореному музею відвести в користування усю ділянку, то треба запропонувати натомість щось інше власникам приватизованих гаражів, треба викупити всі ті будки, – але про це не говорили. Загальний дух обговорення можливості спорудження конгрес-готелю був протестний», – резюмував Дмитро Гудима.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»