Могила Рубана П. В.

Світлана Морозова

Могила Рубана П. В., 1984 (іст.). Вул. Солідарності, на Капустяному цвинтарі в почесному ряду похований Рубан Петро Васильович (1950-1984) – Герой Радянського Союзу, підполковник, командир 200-ї окремої штурмової авіаескадрильї у складі 40-ї армії Червонопрапорного Туркестанського військового округу, уродженець с. Хильчичі Середино-Будського району Сумської області.

Навчався в Запорізькому металургійному технікумі та відвідував аероклуб. Після закінчення в 1968 технікуму призначений розливщиком металу, але вирішив присвятити своє життя авіації. 1970 – призваний до лав Радянської армії. 1972 екстерном закінчив Чернігівське вище військове училище льотчиків. Служив у Червонопрапорному Прибалтійському військовому окрузі, в групі радянських військ у Німеччині, з липня 1982 – у Червонопрапорному Закавказькому військовому окрузі. Літав на літаках Л-29, МІГ-17, МІГ-21, СУ-17, СУ-25. З вересня 1983 командував штурмовою авіаційною ескадрильєю.Загальний наліт складав 1765 годин. В Демократичній респібліці Афганістан виконав 106 бойових вильотів, приймав участь в Гератській, Кундузській, Шинданській, Фарахській, Баграмській операціях , 20 разів особисто водив ескадрилью на виконання бойових завдань. Загинув 16 січня 1984. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 17.05.1984.

На могилі встановлено стелу із чорного діориту з викарбуваним портретом Героя та написом.

[Воробьев В.П., Ефимов Н.В. Герои Советского Союза. Справочник. – СПб., 2010; Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. – М., 1988. – Т. 2. – С. 375; Нестеренко П.А. Соколи. – Літературно-художнє видання. – Суми: Собор, 2004; Формова Н. Он не вернулся из боя.- Знамя труда. – 2008. – 15 февраля.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 220.