Могила Трегубенка О. Ф.

Наталія Купреєва, Ганна Нагорна

Могила Трегубенка О. Ф., 1963 (іст.). Вул. Солідарності, на Капустяному цвинтарі на центральній алеї похований Трегубенко Олександр Федорович (1904 – 1963) – лауреат Ленінської премії (1958), заслужений металург УРСР, перший директор заводу «Дніпроспецсталь» (1939 – 1962), уродженець м. Новочеркаська Ростовської області (Росія). У 1930-х після закінчення Дніпропетровського металургійного інституту молодого спеціаліста було направлено на металургійний комбінат «Запоріжсталь». Брав участь у будівництві корпусу заводу інструментальних сталей (ЗІС), який пізніше перейменовано в «Дніпроспецсталь». У жовтні 1932 плавильний майстер О. Трегубенко брав участь у першій плавці на заводі. Вміння і здібності молодого спеціаліста були помічені, і його висунули на посаду заступника начальника сталеплавильного цеху № 2, а згодом головного інженера заводу. У 1932 завод ввійшов до складу Дніпрокомбінату і Трегубенко став його першим директором.

У перші дні війни під його керівництвом дніпроспецсталівці змогли демонтувати і вивезти все заводське обладнання на схід. Завод і його працівники були евакуйовані до м. Сталінська (Новокузнецька) . 2 травня 1942 створений на новому місці завод почав видавати продукцію.

У 1954 О. Трегубенко разом з працівниками заводу повернувся до Запоріжжя і очолив роботу по його відродженню. У 1954 був побудований фактично новий завод і оснащений новим обладнанням. У 1950-х під керівництвом О. Трегубенка на заводі було застосовано кисень для інтенсифікації процесу виплавки (освоєно з інститутом металургії АН СССР) позапічного вакуумування сталі, що дозволило забезпечити потреби країни у транспортному листі. У 1958 спільно з Інститутом електрозварювання ім. О. Патона вперше у світі розпочалося промислове виробництво сталі способом електрошлакової переплавки, а через рік – і способом вакуумного дугового переплавлення.

У 1962 завод подолав понад мільйонну плавку сталі. О. Трегубенко активно вирішував на підприємстві соціальні питання: постійно будувалося житло, розвивалося медичне обслуговування. Стали до ладу піонерський табір, дитяча дача, профілакторій на о. Хортиці, база відпочинку на березі Азовського моря.

З 1962 О. Трегубенко на пенсії. Помер у 1963. На могилі встановлено бронзовий бюст на гранітному постаменті з написом.

[Сергеева Б. Первый директор // Электрометаллург. – 1982. – 13 января; Беликов Н. Его помнят и любят // Электрометаллург. – 1994. – 4 октября; Ельцов К. “Днепроспецстали” – 40 лет // Индустриальное Запорожье. – 1982. – 5 октября; Трегубенко А.Ф. Некролог // Электрометаллург. – 1963. – 22 июня.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 220 – 221.