Військові цвинтарі

Тамара Шевченко

1. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Південна частина о. Хортиця, на північному схилі балки Широкої.

Виявив і частково дослідив Я. Новицький 1908. Військовий цвинтар пов’язаний з перебуванням на острові частин російської Дніпровської армії та запорозьких козаків, які прибули зимувати з фронту наприкінці 1738. Але ними на Хортицю була завезена чума, від епідемії якої протягом 1738 – 1739 померло більше 500 чоловік. Розкопано три великі поховальні ями, в яких кістяки містилися в хаотичному вигляді без чіткої орієнтації. У похованнях знайдено багато гудзиків від мундирів, пряжок, фрагментів шкіри від чобіт, курильних дерев’яних трубок, люльок.

Автор розкопок підтверджує документальні джерела про те, що дані поховання пов’язані з померлими від чуми протягом 1738 – 1739. Поверхня задернована, покрита чагарниками.

[Новицкий Я. Историко-археологический очерк острова Хортица // Державний архів Запорізької області – Ф. 161, оп. 1 спр. 4. – Арк. 43, 58; Яворницкий Д.И. Остров Хортица на р. Днепре // Киевская старина. – К., 1886. – С. 41.]

2. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Західне узбережжя о. Хортиця, навпроти о. Байди.

Обстежив Д. Кобалія 1995, 2005 рр. Територія засаджена деревами. Площа пам’ятки не встановлена. Розкопки не проводилися.

3. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північно-західна частина о. Хортиця, північно-західний схил балки Музичиної.

Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Територія пам’ ятки засаджена деревами. Встановлено охоронний знак 1971.

4. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північно-західна частина о. Хортиця, між верхів’ями балок Куцої та Наумової.

Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Поверхня задернована, засаджена деревами. Встановлено охоронний знак 1971.

5. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північно-східна частина о. Хортиця, на південному схилі балки Савутиної.

Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Поверхня задернована. Розкопки не проводилися. Встановлено охоронний знак 1971

6. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північно-східна частина о. Хортиця, обидва схили балки Велика Молодняга. Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Поверхня задернована. Розкопки не проводилися. Встановлено охоронний знак 1971.

7. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північно-східна частина о. Хортиця, між балками Великою Молоднягою та Савутиною. Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Поверхня задернована. Розкопки не проводилися. Встановлено охоронний знак 1971.

8. Військовий цвинтар запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735 – 1739 (іст.). Північна частина о. Хортиця, на плато над руслом Старого Дніпра. Обстежив Д. Кобалія 1995, 2007. Площа пам’ятки не встановлена. Поверхня засаджена хвойним лісом. Розкопки не проводилися. Встановлено охоронний знак 1971.

[Новицкий Я. Историко-археологический очерк острова Хортица // Державний архів Запорізької області – Ф. 161, оп 1, спр. 4. – Арк. 45 – 51.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 270 – 271.