Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Львівські козаки у Батурині пережили шок

Наталія Потапчук

Дата: 17.11.2008

У славетному Батурині відбулося урочисте вшанування пам’яті жертв трагедії, що розігралась тут у листопаді 1708 року. Участь у заходах взяли Міністр культури України Василь Вовкун, голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко, сотні гостей з різних куточків області та України.

Почалося вшанування з освячення новозбудованої на території Цитаделі Замкової церкви Воскресіння Господнього. Оскільки її первісного вигляду в історичних матеріалах не збереглося, звели церкву за зразком православних українських храмів кінця 17 століття.

Церква була виготовлена у Львові за сприяння Харківської облдержадміністрації, а потім перевезена сюди і вже на місці зібрана остаточно. Кажуть, що без єдиного гвіздка. Саме в такому храмі шукали прихистку жінки і діти, коли війська О. Меншикова штурмували Батурин, тут вони і загинули.

Чин освячення церкви здійснив єпископ Чернігівській і Ніжинський, керуючий Чернігівською єпархією УПЦ (КП) Іларіон у співслужінні з духовенством єпархії. У церкві вони відспівали молитви, а потім, як і належить, окропили весь храм.

Згодом учасники хресного ходу вишикувались біля Воскресенської церкви – усипальниці Кирила Розумовського. Звідти й вирушили знову до Цитаделі, але вже у глибокій скорботі. В голові процесії йшли священики з хрестами, а за ними – молоді козаки, які на рушниках несли 7 накритих китайками трун із останками захисників і мирних жителів Бутурина. Як розповідали працівники заповідника “Гетьманська столиця”, археологи відкопували багато дитячих розтрощених черепів, і у п’ятницю їх також ховали разом із дорослими.

Біля щойно освяченого храму траурна процесія зупинилась і святі отці прочитали заупокійну молитву. По тому труни опустили в крипту, збудовану під храмом. У ній уже знаходилась більша частина трун із останками, підготовленими для перепоховання (їх перенесли сюди раніше), отож загальна їх кількість перевищила 30.

В пам’ять про загиблих у Батурині пролунали гарматні залпи, учасники заходу засвітили поминальні свічки. Потім вони пройшли до Пам’ятного Хреста і поклали там калинові вінки та квіти. Усе дійство відбувалося під проникливий спів кобзарів. Їх музично-речитативні розповіді про трагедію Батурина кожного присутнього там брали за серце.

Заходи, що відбулися в гетьманській столиці 14 листопада – тільки перша частина відзначення 300-річчя військово-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи і вшанування пам’яті жертв Батуриниської трагедії.

Другим етапом буде відкриття оборонного комплексу “Цитадель” за участю Президента і численних гостей. Станеться це приблизно в середині грудня. Принаймні, таку надію висловив Міністр культури України Василь Вовкун. Затримку зі здачею в експлуатацію цього грандіозного об’єкта міністр пояснив, перш за все, нестачею коштів – фінансова криза і тут далася взнаки. Тому то робиться ставка на спонсорів, які, за словами урядовця, розуміють, що Цитадель треба відкрити у цьому році.

Друга причина затримки – неготовність скульптур, які планують встановити на центральному майдані Батурина та в Цитаделі. “У нас навіть не вистачило майстерень і фахівців, щоб вчасно закінчити цю роботу”, – зауважив В. Вовкун. Як доповнив його голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, на площі буде встановлено пам’ятник п’яти гетьманам і декілька скульптурних композицій: мати, що проводжає синів, кобзарі та ін. Територію Цитаделі прикрасить скульптура козаків, які нестимуть хрест.

Загалом обсяг роботи, виконаний за останні півроку в Батурині вражає усіх, хто бував тут раніше. На високому пагорбі, де ще недавно стояв один тільки Пам’ятний Хрест жертвам Батуринської трагедії, тепер в натуральну величину відтворена дерев’яна фортеця з усіма баштами і ходами. На підступах до неї викопали глибокий рів, обклали його колодами, як це було за давніх часів, спорудили дерев’яний міст, який начебто має бути підйомним.

На території фортеці, майже на тих самих місцях, де й раніше (відбудова здійснювалась відповідно до археологічних досліджень), наче з попелу постали кам’яні гетьманський палац і скарбниця, дерев’яні церква Воскресіння Господнього і криниця. За ними – сім гармат кінця 17-го – початку 18 століть, які дивляться з валу кудись далеко за Сейм. Навколо постелено зелений трав’яний килим. Кажуть, що він приживається дуже добре.

З розповіді головного архітектора області Володимира Павленка, Цитадель збудована на палях через наявність тут ґрунтів, що просідають. Крутий схил, який за 300 років сповз і забрав із собою приблизно 10 метрів території, укріплений і забезпечений водовідведенням. На спорудження фортечних стін, башт, захисного рову пішло близько 4 тисяч кубів деревини дуба. Майже готовий сьогодні до відкриття і підземний хід довжиною 50 метрів. Він веде від підземелля церкви до підніжжя Цитаделі.

“Образ фортеці відтворений досить вдало, – зауважив завкафедри історії та археології України Чернігівського державного педуніверситету ім. Т. Шевченка, керівник батуринської археологічної експедиції Володимир Коваленко. – Міст, який веде у Цитадель, зміщений буквально на один-півтора метра. Я вважаю, що ця реконструкція на 90-95% відповідає дійсності”.

Серед гостей, яких побачене в гетьманській столиці привело, як вони сказали, в приємний шок, були львівські козаки та ветерани УПА. Їх приїхало до Батурина аж два автобуси – близько 80 чоловік. Цілий ранок вони все розглядали і фотографували, щоб показувати ці знімки у Львові, друкувати у місцевих газетах.

“Ті, хто був тут минулого року, глибоко вражені побаченим, вони просто шок дістали – скільки чудесного тут зроблено, – поділився львівський отаман Прикарпатської січі українського козацтва Всеволод Іськів. – Тут все починає дихати правдивою історією, правдивою столицею. Мазепа завжди у нас на Галичині був дуже великим чоловіком і як людина, оповита легендами, і як патріот-державник. Тому ми вже не вперше приїздимо сюди”.

Незважаючи на незакінченість об’єкту “Цитадель”, Батурин щодня приваблює до себе туристів. За словами головного зберігача фондів заповідника “Гетьманська столиця” Надії Ярмак, вони їдуть сюди подивитись на грандіозну будову і своєю присутністю часом навіть заважають майстрам.

“Ми їх не проводимо сюди, але вони самі йдуть. Дуже приємно, що до Батурина люди мають такий великий інтерес”, – сказала Н. Ярмак.

Джерело: “Високий вал”