Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Велика мечеть

Споруджена 1740 р. в північно-західному куті комплексу. Це – архітектурна домінанта, силует якої значною мірою формує сприйняття ансамблю ззовні та з внутрішніх двориків. Мечеть споруджена за хана Селямет-Гірея, в її оздобленні брав участь іранський майстер Омер (XVIII ст.), у реставраційних роботах – академік П.Покришкін (початок XX ст.).

Будівля – базилікального типу, прямокутна в плані, з меридіональною орієнтацією поздовжньої осі. Східний та західний (головний) входи оформлені кам’яними відкритими аркадами й акцентовані двома високими мінаретами. Внутрішній простір розділений двома рядами опорних стовпів на три нави, У південній стіні збереглися міхрабна ніша й мінбар, у південно-західному куті – ханська ложа. Підлоги – кам’яні, стелі – плоскі, дерев’яні, кесоновані. Мінарети – у вигляді восьмигранних (1-й ярус) та десятигранних (2-й ярус) призматичних веж з наметовим завершенням та круговими між’ярусними балконами, обнесеними мурованими парапетами. Стіни муровано з вапняку, потиньковано. Наметовий дах укритий черепицею. У 2-му ярусі фасади мають прямокутні вікна й орнаментальний декор у вигляді картушів. Парапети мінаретних балконів вкриті килимовим різьбленням. Воно широко застосоване також в інтер’єрах поряд з малюванням, фаянсовими плитами і т. іа, що значно посилює стильову виразність і східний колорит в образному вирішенні цієї визначної культової споруди.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 57.