Різдво богородиці

Інв. № 1-2310.

52,0x34,5 см (з обрамленням 65,5x48,0 см).

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 1998-2000 pp.

На передньому плані зображено дві служниці, які омивають новонароджене дитя. Старша служниця, ліворуч, підносить його до води, праворуч – молода дівчина, що тримає дерев’яне відерце. Одягнені служниці у міщанське вбрання: довгу зелену сукню, білий фартух й білий повой (старша) та вишневу сукню, зелений фартух, велику білу накидку-повой на спині (молодша). Лики обох жінок модельовано реалістично. Рожевощоке дитя з каштановим волоссям також зображене реалістично. Навколо його голови – гладкий золочений німб, окреслений червоною лінією. Навколо німбу напис червоними літерами: МР ΘΥ.

Трохи далі – Анна, яка лежить на ложі, встеленому світло-зеленою мережаною тканиною та вкрита червоним покривалом. Під головою – велика мережана подушка. Над ложем – великий синьо-зелений балдахін. Одягнена в синьо-зелену рясу з широкими рукавами, білий повой, який спадає на плечі. Навколо голови – золотистий гладкий німб, окреслений тонкою червоною смужкою. Навколо німбу напис червоними літерами: ПР[ЕПОДО]Б[НА] АННА. Її вуста привідкриті – вона звертається до молодої стрункої служниці, одягненої у довгу червону спідницю, синьо-зелений корсет, з-під якого видно білу блузку. Трохи збоку – Яким у повен зріст, нахилений у шанобливій позі до дитяти. Це старець з сивим волоссям і бородою, одягнений у довгий синій хітон та вишневий гіматій. Навколо голови – гладкий золочений німб, окреслений червоною графічною лінією. Біля голови напис червоними літерами – С. ПР[ЄПО](Д)[О]Б[НИЙ] ІОАКИМ.

Композиція вирішена на тлі сірого архітектурного стафажу, гладкого позолоченого тла та рожевого позему. Угорі над іконою, на загальній cipo-зеленій рамі – напис високими літерами тонкими чорними і золотистими, що повторюють чорні: Р(О)Ж[ДЄС]ТВО ПРЄ[СВЯТОЙ] Б[ОГОРОДИ]ЦИ.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 12. табл. XII.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 73.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви-женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воз-движенської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 31. Іл. С. 46.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.