Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Преображення

Преображення

Інв. № 1-2320.

52x35 см (з обрамленням 66x48).

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 1998-2000 pp.

Композиція умовно ділиться на дві частини. У верхній – динамічна постать Ісуса Христа, що стоїть у хмарах. Обабіч нього – Ілля та Мойсей, унизу – апостоли: Петро, Іван та Яків. В усіх навколо голів німби, окреслені червоною лінією. Христос зображений у повен зріст з розведеними руками. Одягнений у світло-рожеву довгу туніку, голубий гіматій. Лик з прямим носом, невеликими вустами. Довге, кучеряве каштанове волосся спадає на плечі. Над німбом з хрестовиною угорі монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Ліворуч зображений сивобородий пророк Ілля, погляд якого спрямований до Христа. Одягнений він у червоний хітон з широкими рукавами та зелено-оливковий гіматій. Права рука піднята на рівні грудей, лівою, притримує свій одяг. Обабіч німбу напис червоними літерами : С.ПР[О]Р[О]К ИЛИА.

Праворуч Христа – Мойсей зі скрижалями у правій руці, погляд якого спрямований донизу. Каштанове волосся спадає на плечі, борода довга. Одягнений у зелений хітон та вишневий гіматій. По обидва боки німбу напис: літерами: С.ПР[О]Р[О]К МО[Й]СЕИ

Динамічні постаті трьох апостолів зображені на зелено-оливковому поземі. Ліворуч Петро, постать якого розміщена по діагоналі. Він напівлежить й ліктем правої руки обіперся об землю, лівою прикриває обличчя. Погляд спрямований угору. У нього коротке сиве волосся, округла борода. Одягнений у довгий темно-синій хітон з комірцем та cipo-вишневий гіматій. Посередині спить Іван, який підклав праву руку під голову. У нього довге каштанове волосся. Одягнений у зелено-оливковий довгий хітон та червоний гіматій. Праворуч, спиною до глядача, напівлежить Яків, який правою рукою спирається на землю. Одягнений у зелено-оливковий довгий хітон і вишневий гіматій з світло-вохристим відворотом. Угорі на загальній рамі напис: ПРЄОБ(Р)АЖЄНІЄ Г(ОСПО)ДНЄ.

Література

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 22. табл. XIV.

Свєнціцька В. Іван Руткович та становлення реалізму в українському малярстві. – Київ, 1966. – С. 57.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 35. Іл. С. 47.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.

Успіння богородиці

Інв. № 1-2321

52x35 см (з обрамленням 65x48,5).

Центральною постаттю є Богородиця, яка лежить на великому червоному ложі, встеленому прозорою тканиною. Й руки складені на грудях. Під головою темно-коричнева подушка. На ній синя довга туніка і вишневий мафорій з золотими зірками. Навколо голови – гладкий золочений німб. Другою центральною постаттю композиції є Христос, який стоїть у самому центрі за ложем Богородиці, й тримає сповите немовля, що уособлює душу богородиці. Зображений він у синьо-зеленій овальній мандорлі з червоним шестикрилим херувимом у наверші, заповненій золотистим промінням. По боках мандорлу підтримують два ангели. Христос одягнений у червоний хітон з широким золотистим клавом та вохристо-коричевий гіматій, об’єм якого моделюється золотим асистом. Видовжений лик з невеликими очима, довгим прямим носом та маленькими червоними вустами. У нього довге кучеряве каштанове волосся, що спадає на плечі, вуса та коротка борода. Навколо голови – золотий хрещатий німб з буквами-символами: WON. По боках німбу монограма імені Христа червоними літерами: ΙΣ ΧΣ.

Обабіч Христа зображена велика група людей, серед яких – священики, апостоли, простолюд. Праворуч ложа стоїть апостол Варфоломій, який лівою рукою торкається ніг Богородиці, а правою втирає сльози. Одягнений він у довгий синій хітон з комірцем і червоний гіматій. У нього коротке каштанове волосся та борода. Поруч нього – сивобородий патріарх у червоному сакосі, білому омофорі та митрі. Права рука його піднята на рівні грудей, поглядом звернений до патріарха з довгою темною бородою, що стоїть навпроти. На ньому сакос, омофор та митра. У лівій руці він тримає жезл з фігурним завершенням. Поруч цих патріархів зображено ще по одному, а далі – багато інших людей різного віку. Позаду – умовно зображені ангели.

Дія розгортається на тлі темно-сірого архітектурного стафажу з високими видовженими будівлями по боках. Угорі, на золотистому гладкому тлі, у сірих купчастих хмарах, поколінна постать Богородиці. Угорі на загальній рамі – напис: УСПЕНИЄ ПР[ЄСВЯТОЙ] Б[ОГОРО](ДИ)ЦИ.

Література

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 23. табл. XIV.

Садова О. Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – №1(1). – С. 29.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви-женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воз-движенської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 35. Іл. С. 47.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.