Різдво Христове

Інв. № 1-2313.

52,5x34,5 см (з обрамленням 65,5x48,0 см).

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 1998-2000 pp.

Композиція умовно ділиться на дві частини – ліву з Богородицею, малим Ісусом, Йосипом та праву з трьома пастухами. Центральною постаттю ліворуч є Богородиця, погляд якої спрямований до пастухів, що прийшли привітати малого Ісуса. Правою рукою вона обіймає плетену з лози та обкладену хутром яскиню з дитятком в білих покривалах, лівою – прикриває. Одягнена у вишневий мафорій з трьома золотими зірками, довгу синю туніку з широкими золотистими обшлагами та червоні черевички. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб, окреслений тонкою червоною лінією. Над німбом червоними літерами монограма імені Богородиці:

Позаду – Йосип у повний зріст, який сперся на палицю. Це старець з сивою бородою та волоссям. На ньому – довга темно-зелена туніка та рожевий, накинений через праве плече, гіматій. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб, над яким напис червоними літерами: Σ. ІОСИФЪ.

Спереду – рудий віл, що лежить поруч яскині. Група зображена на тлі стайні, вкритої соломою, трохи далі видно коня. На стрісі – велика золота зірка з промінцями. Праворуч – три пастухи. Перший – сивобородий старець, що зображений уклінно та в профіль, спертий на довгу палицю. Одягнений у короткі білі штани та коричневу коротку туніку. Нахилений у поклоні другий пастух спирається на палицю. Він з темною бородою, у коричневій туніці. Третій пастух – зовсім юний, схований за старшими товаришами та нахилений уперед. Одягнений у коричневу, підвязану поясом туніку. Композиція вирішена на тлі горбистої місцевості з будівлями та великим садом. Біля нього пастухи пасуть овець. Угорі по середині – сегмент з купчастих хмарин, у яких зображені три ангели з білим довгим сувоєм з написом: СЛАВА ВЪ ВЫШНИХ Б(О)ГУ И НАЗЕ(М)ЛИ МИРЪ. Тло золочене, гладке. Позем темно-коричневий, з рослинністю. Угорі над іконою напис Р[О]Ж[ДЄВ]СТВО І Х[РЄСТО]ВО.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14,15.

Свєнціцький Іларіон. Культурна праця Скиту Манявського // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 21.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 15. табл. XII.

Свєнціцька В. Іван Руткович та становлення реалізму в українському малярстві. – Київ, 1966. – С. 57.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздви-женської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Ав-тор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 32. Іл. С. 46.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.