Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Андріївська церква і УАПЦ. Захристя

Ольга Рось

Дата: 12.11.2009

Перлина Києва – Андріївська церква – знову стала в центрі уваги громадськості. Останніми днями в пресі з’явились заяви настоятеля Андріївської церкви Протоієрея УАПЦ Віталія (Даньчака), у яких він стверджує, що священнослужителі більше місяця залишаться «без даху над головою» через ремонтні роботи. Щоб зрозуміти причини такого переполоху зі сторони УАПЦ та з’ясувати, що ж відбувається із ремонтними роботами в Андріївській церкві, «рroUA» вирішив поспілкуватися із генеральним директором НЗ «Софія Київська» Нелею Куковальською.

– Для початку хотілося б з’ясувати правові підстави та історію співжиття заповідника та УАПЦ.

– Андріївська церква (охоронний номер 14), входить до складу НЗ «Софія Київська» і зараз згідно з постановою Кабміну № 1005 Патріархії УАПЦ дозволено використовувати її для щоденних богослужінь. Якщо ж почати з історії, то Андріївська церква будувалась за кошти Російської Імперії на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. І мушу наголосити, що Андріївська церква ніколи не була у власності церковної громади.

Спочатку церква належала до переліку палацових споруд імператорського двору, потім була передана до Київського магістрату, і згодом до Київської міської Думи і утримувалась за рахунок коштів міста Києва. З часу приєднання до Заповідника – за кошти держави. У 1991 році була укладена угода з відродженою Українською автокефальною церквою, яка згодом поділилася на Київський Патріархат та Автокефальну Церкву.

Потім знову відбулося їхнє об’єднання, і так вийшло, що все майно Автокефальної Церкви перейшо до Київського Патріархату. Потім знову розділення, і сьогодні УАПЦ має приміщення Андріївської церкви для використання з метою богослужінь, а стилобатна частина знаходиться у користуванні УПЦ (КП).

З УПЦ (КП) угода укладена ще 1991 року і чинна до цих пір. З УАПЦ – перша угода була укладена 2001-го. Після згаданої постанови КМУ № 1005 про відправу служби в Андріївській церкві, у 2006 році укладено нову угоду, яка чинна до сьогодні.

З кінця минулого року Митрополит Мефодій (Кудряков) почав вимагати віддати ключі від Андріївської церкви на самому високому рівні. Апелював до Президента України Віктора Ющенка до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Я мала розмову із Прем’єром і пояснила, що не має жодних законих підстав для цього. Але попри всі пояснення і незаконність вимоги на Міністерство регіонального розвитку та будівництва і на НЗ «Софія Київська» чинився страшенний тиск. І як це прийнято у нас – в усній формі.

Коли стало зрозуміло, що НЗ «Софія Київська» ключів від Андріївської церкви не віддасть під жодним тиском, не маючи на це відповідної правової та нормативної бази, виникли нові ідеї – переробити чинну угоду і підписати її вже не з Мінрегіонбудом, як нашим керівництвом, а безпосередньо із Національним заповідником. А також розробити нову інструкцію про ключі, хоча зараз є чинною інстукція Мінкультури. В угоді мали бути посилання на нову інструкцію по веденню ключового господарства.

– Чому виник конфлікт через ремонтні роботи?

– У чинному договорі чітко записано, що у разі проведення ремонтно-реставраційних робіт дія договору призупиняється. Хоча ми повідомили УАПЦ спеціальним листом за 4 місяці до початку робіт – реакції не було жодної.

Перший етап проведення робіт не перешкоджав заходити в Андріївську церкву. Але для попередження нещасних випадків ми повісили на воротах оголошення, яким попереджали відвідувачів, що пагорб знаходиться в аварійному стані і вхід заборонено. УАПЦ поряд вивісила своє оголошення «вхід вільний». Я вважала, що відвідувачі повинні зважити на ці два оголошення і самі вирішити, що їм краще робити.

Зараз роботи з ліквідації аварійного стану пагорба перейшли до завершального етапу, і ми повинні повністю перекрити доступ в Андріївську церкву. Роботи йдуть на паперті – між сходами і входом до церкви – тому про жодні тимчасові драбинки, які пропонують священики, не може бути й мови. Тут стоїть питання безпеки вірян і туристів.

Усі роботи, а це унікальне і дуже складне укріпленя у два пояси, – маємо закінчити ще в цьому році. Ціна їхня – 10 млн. Про всі етапи робіт ми попереджали УАПЦ листами. Але з їхнього боку – мовчання. Жодного письмового зауваження на наші листи ми не отримували. Зате була викликана міліція. Знову телефонували найвищому керівництву держави…

Зараз вимагають підписання додаткової угоди, у якій термін виконання робіт – 2 тижні. Хоча мінімальний термін для цих робіт – 4-5 тижнів. Інакше вони будуть виконані з порушенням технології, тобто – неякісно. На останьому засіданні Наглядової ради «Софії Київської» мені як директору заповідника було заборонено підписувати будь-які зміни до чинної угоди без узгодження із Наглядовою радою. Держава, незважаючи на кризу, дала гроші, щоб зберегти Анріївську церкву і перешкоджати у цьому – не по-людськи!

– Зараз складна бюджетна ситуація. Чи УАПЦ не має боргів за комунальні? І як ви будете домовлятись про оплату за опалення, коли з 1 жовтня релігійні організації для опалення культових споруд оплачують газ за цінами для населення?

– Зараз всі рахунки виставляються на заповідник. Ми вираховуємо свою частку, частку УАПЦ пересилаємо на відшкодування. З приводу нової постанови Кабміну, то вона стосується котелень при храмах. У нас централізована система подачі тепла і нашого випадку не стосується.

Зараз борг УАПЦ становить близько семи тисяч гривень. І в попередні роки були незначні заборгованості, але її погашають. Вірю, що до суду справа про борг не дійде. Хоча у нас є наказ міністра, постанова КМУ про стягнення всіх кредиторських заборгованостей якомога швидше, у зв’язку з кризовими явищами в економіці.

– Чому в Андріївській церкві не проводятся екскурсії вашими працівниками, а потрібно шукати приватних екскурсоводів?

– Ви ж знаєте, що Андріївська церква як музей не існує. Квитки не продаються, екскурсії та лекції не проводяться. Як директор, я пішла на такі жертви після наполягань з боку УАПЦ, аби далі не заводити конфлікт. Андріївська церква за рік на квитках і екскурсіях заробляла понад півмільйона гривень. І цих коштів нам ніхто не компенсував. Видатки на Андріївську церкву ми покриваємо за рахунок інших музеїв заповідника.

Дійсно у нас екскурсії проводять туристичні фірми і приватні екскурсоводи. Вони спеціально приходять у період між богослужіннями. Тепер їм і квитків купувати не треба. І священики проти таких екскурсій не заперечують. Кошти заробляють інші – туроператори, а не держава.

– Тобто держава лише на одній Андріївській церкві втрачає півмільйона на рік, а каже що на охорону коштів нема?

– Так, цього року у нас в загальному бюджеті, як і в попередні роки немає жодної копійки на охорону всіх наших пам’яток. Навіть на поточний ремонт пам’яток нічого не дали. Ми просимо кошти в меценатів. Вони допомагають на конкретні проекти, а не на утримання заповідника. Ми затягуємо ремені, щоб елементарно поремонувати туалети, підреставрувати стіни, поремонтувати цоколі, відмостки – господарство немаленьке…

– Якби Андріївська церква була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що б це змінило?

– Однозначно, що порушень пам’яткоохоронних вимог вже бути б не могло. Я щойно повернулась з Румунії. У багатьох церквах-пам’ятках там теж проводиться богослужіння, але вхід – платний. Усі свічки заборонені, особливо після проведення реставраційних робіт. Нам показували фото, на яких видно скільки кіптяви знято під час реставрації. І церковні громади з розумінням ставляться до всіх пам’яткоохоронних заходів. Тому знайшли можливість ставити свічки на вулиці, при вході.

У Європі собори, які становлять велику культурну цінність, релігійні громади взагалі передають державі. І церкви стають музеями. Я це бачила в Греції, Італії, Німеччині. В Равені (Італія) занесено 8 храмів-пам’яток до Списку ЮНЕСКО – там ніяких богослужінь немає. Бо Церква розуміє, що неможливо дотриматись всіх пам’яткоохоронних вимог. А зберегти надбання предків для майбутніх поколінь – потрібно.

Яка Церква зможе знайти зараз 30 мільйонів гривень на реставрацію Андріївської церкви? На Софію Київську щороку йде по 5-6 млн. гривень лише на реставрацію, не кажучи вже про вирішення питань інженерного забезпечення.

– Згідно з договором УАПЦ повинно дотримуватись вимог, які пов’язані з охороною пам’ятки, її живопису та інших культурних цінностей. Що відбувається за захристям, знаєте?

– Вам відомо, що за церковними канонами в захристя жінкам заходити не можна. Тому наші наукові співробітники, які є жінками, не можуть щодня перевірити, що там відбувається. Ми навіть не можемо оглянути, в якому стані ікони, зворотній бік іконостасу, який там санітарний стан.

Останнє пограбування скриньок для пожертв, які щовечора не виймалися служителями церкви, дали можливість нашим працівникам разом із міліцією на власні очі побачити ось цю картину. Я ледь свідомість не втратила, як це побачила! Ці світлини надіслані у Мінкультури і Мінрегіонбуд.

У нас є акт, яким минулого року зафіксовано пожежу в Андріївській церкві. Ця світлина яскраво свідчать, що протипожежні заходи грубо порушені.

Санітарний стан захристя також жахливий. Ось що накладено під іконою «Тайна вечеря» художника Олексія Антропова, що розміщена у завівтарній частині і коштує понад 2 млн. доларів.

* * *

«proUA» залишається лише вірити, що не всі працівники правоохоронних органів, МНС, Державної служби з питань національної культурної спадщини та інших причетних до збереження пам’яток історії і культури організацій злягли з грипом і наведені у цьому інтерв’ю факти змусять їх виконати свій посадовий обов’язок і зберегти Андріївську церкву для наступних поколінь.

Джерело:

Адреса оригіналу статті: