Артисти театру оперети (А – Б)

1956 – 68 – Аннікова Нінель Михайлівна (1924 – ?) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1960), солістка Харківського театру оперети (1944 – 56), Сумської філармонії (1968 – 73).

У цьому театрі виконувала головні ролі в опереткових виставах: Марійка («Червона калина» О. Рябова, 1954), Ю-Лань («Останній чардаш» І. Кальмана), Бланка («Блакитна мазурка» Ф. Легара; всі – 1959), Альонушка («Альонушка» В. Гомоляки), Лоліта («Десь на півдні» Е. Кемені), Стасі («Сільва» І. Кальмана; всі – 1960), Теодора, Каталіна, Ліза («Містер Ікс», «Останній чардаш», «Маріца» І. Кальмана), Маша («Гість з Відня» Я. Цегляра), Сашенька («Володимирська гірка» В. Лукашова), Тоня («Біла акація» І. Дунаєвського), Людмила («Морський вузол» Є. Жарковського), в сценах з оперет в ревю-жарті «Всі секрети оперети», Наталка («Чорти смугасті» В. Лукашова; всі – 1961), Вероніка («Жили три студенти» А. Петрова й О. Чернова), Нінетта («Перікола» Ж. Оффенбаха), Варенцова («Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна), Розалі («Кло-Кло» Ф. Легара; всі – 1962), Нінон («Фіалка Монмартра» І. Кальмана), Віра («Жіночий монастир» Е. Колмановського; обидві – 1963), Джессі [«Золотий пояс» («Кохання моряка») Р. Фрімля], Таня («Факір на годину» – водевіль Л. Розена за п’єсою В. Диховичного і М. Слободського), Барбара, Джіболетта («Ніч у Венеції» Й. Штрауса; всі – 1964), Партенія («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Марієтта («Баядера» І. Кальмана), Жанна Лябурб, Віра Холодна («На світанку» О. Сандлера; всі – 1965), Міс Ейнсфорд Хілл («Моя чарівна леді» Ф. Лоу), Гапуся («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Олівія («Божевільний брат мій» Є. Шатуновського; всі – 1966) та ін.

1944 – 47 – Балабан Борис Олександрович (1906 – 59) – актор, режисер, заслужений артист УРСР (з 1942); пройшов підготовку в режисерській лабораторії і був актором мистецького об’єднання «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса (1922 – 29); керівник Харківського театру музичної комедії (1929 – 34), працював у московських театрах (1934 – 44), актор, режисер Київського українського драматичного театру ім. І. Франка (1948 – 59).

У цей час керував Київським театром музичної комедії, здійснив у ньому вистави: «Блакитний камінь», «Шельменко-денщик» О. Рябова (обидві – 1945), «Бузок – черемха» В. Желобинського, «Маріца» І. Кальмана, «ЖірофлеЖірофля» Ш. Лекока, «Боккаччо», «Десять наречених» Ф. фон Зуппе (всі – 1946) та ін.

1949 – 78 – Блащук Микола Іванович (1923 – 78) – артист музичної комедії, заслужений артист УРСР (з 1967).

Ролі: Зупан («Маріца» І. Кальмана), Хвесько («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; обидві – 1949), Філіпп («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Веллі («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Коржиков («Права рука» Б. Александрова та М. Матвеєва), Арман («Граф Люксембург» Ф. Легара), Посошков («Роза вітрів» Б. Мокроусова), Бджолкін («Морський вузол» Є. Жарковського; всі – 1950), Прошка («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана); Степан («Акуліна» Й. Ковнера і М. Адуєва; обидві – 1951), Ржевський («Блакитний гусар» М. Рахманова), Льоня Глазкін («Кращий день її життя» А. Лепіна), Семенко («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Петросян («Під горою Арарат» Б. Аветисова; всі – 1952), Шурка-дитя («Вогники» Ю. Свиридова, 1953), Василь («Тиха українська ніч» С. Жданова), Йожеф («Останній чардаш» І. Кальмана; обидві – 1958), Пеніжек і Естергазі («Маріца» І. Кальмана), Макар («Чорти смугасті» В. Лукашова), Генка («Севастопольський вальс» К. Лістова), Негативний персонаж (ревю-жарт «Всі секрети оперети», музичне оформлення П. Полякова; всі – 1961), Лосиноостровський («Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна, 1962), Колумб («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва), Фраскатті («Фіалка Монмартра» І. Кальмана), Наташин («Жіночий монастир» Е. Колмановського; всі – 1963), Пончик («Соловей у міліції» В. Гомоляки), Дармограй («Серце балтійця» К. Лістова), Джон [«Золотий пояс» («Кохання моряка») Р. Фрімля], Миронов («Факір на годину», музика Л. Розена, за п’єсою В. Диховичного і М. Слободського), Герцог Урбіно («Ніч у Венеції» Й. Штрауса; всі – 1964), Марамбо («Кло-Кло» Ф. Легара), Френк («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Боні, Наполеон («Сільва», «Баядера» І. Кальмана), Мишка Япончик («На світанку» О. Сандлера), Герцог д’Акапулько («Перікола» Ж. Оффенбаха; всі – 1965), Капітан («Дівчина і море» Я. Цегляра), Дулітл («Моя чарівна леді» Ф. Лоу), Ганнібал («Рим у неділю» Г. Крамера), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Тріпло («Чорний дракон» Д. Модуньйо), Гарольд («Божевільний брат мій» Є. Шатуновського, музика Г. Цабадзе; всі – 1966), Дудкін («Пропала дівчинка» – оперета-ревю О. Красотова, лібрето Б. Таїрова, В. Консона), Кузьма («Голий президент» А. Філіпенка, за Я. Мамонтівим), Пацюк («Черевички» В. Василька, за М. Гоголем; музика О. Радченка, В. Рождественського), Андрій («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера, Г. Плоткіна), Фальк («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1967), Макхіт («Тригрошова опера» Б. Брехта, музика К. Вайля), Отто Кац («Мій бравий солдат» В. Лукашова), Сичов («Полярна зірка» В. Баснера), Негош («Весела вдова» Ф. Легара), Кавалькадос («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна; всі – 1968), Аскольд («Потрібна героїня» В. Баснера, 1969), Цибуля («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, 1970).

Бобровников Олексій Вікторович (1912 – 98) – художник кіно й театру, художник-постановник Київської кіностудії художніх фільмів (1934 – 41, 1944 – 82) і студії «Укртелефільм», де оформив багато фільмів, здійснив кілька вистав у Житомирському музично-драматичному театрі.

У цьому театрі оформив вистави: «Із-за гори кам’яної» Б. Крижанівського (1946), «Кришталевий черевичок» («Попелюшка»), текст Т. Габбе, музична композиція І. Гріншпуна з творів Ж. Оффенбаха, переклад і текст пісень В. Бичка (1947), «На березі Амура» М. Блантера і Б. Александрова (1948), «Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем, «Трембіта» Ю. Мілютіна (обидві – 1950), «Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана, «Акуліна» Й. Ковнера і М. Адуєва (обидві – 1951), «Чари кохання» Й. Штрауса (1959), «Кущі райські, чи євреї нашого двору», музика І. Поклада, лібрето Р. Камінської, за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» (1993).

1957 – 89 – Борисенко Володимир Семенович (1925 – 2005) – актор, заслужений артист УРСР (з 1980); артист Харківського театру музичної комедії (1951 – 57), Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957).

У цьому театрі зіграв понад 200 ролей: Якосука («Останній чардаш» І. Кальмана), Стецько («Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. Квіткою-Основ’яненком; обидві – 1958), Іполит («Фраскіта» Ф. Легара), Еккерс («Суперники» за Р. Шеріданом, музика В. Лукашова), Петро, Ставридкін («Біля Чорного моря» Б. Аветисова), Плантінг («Блакитна мазурка» Ф. Легара; всі – 1959), Кузя («Альонушка» В. Гомоляки), Перший сищик («Десь на півдні» Е. Кемені; обидві – 1960), Пуассон («Містер Ікс» І. Кальмана), Сергій («Гість з Відня» Я. Цегляра), Митя, Панас («Володимирська гірка», «Чорти смугасті» В. Лукашова), Льоша («Біла акація» І. Дунаєвського), Другий офіцер («Морський вузол» Є. Жарковського), Феодосій («Севастопольський вальс» К. Лістова; всі – 1961), Кока («Жили три студенти» А. Петрова й О. Чернова), Таранот («Перікола» Ж. Оффенбаха), Піжаяма («Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна), Птіпуф, Тугоухий («КлоКло» Ф. Легара; всі – 1962), Мурік («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва), Винокур («Майська ніч» О. Рябова), Лодигін («Жіночий монастир» Е. Колмановського; всі – 1963), Костя («Соловей у міліції» В. Гомоляки), Сікідзукі [«Золотий пояс» («Кохання моряка») Р. Фрімля], Яким («Факір на годину» – музика Л. Розена за п’єсою В. Диховичного та М. Слободського), Делаква («Ніч у Венеції» Й. Штрауса; всі – 1964), Френк («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Кіт Василь («Кішчин дім» П. Вальдгардта), Леопольд, Пімпрінетті («Сільва», «Баядера» І. Кальмана), Ремінник («На світанку» О. Сандлера), Професор Кулієв («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва), Терапонт («Перікола» Ж. Оффенбаха; всі – 1965), Остап («Дівчина і море» Я. Цегляра), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Почухай ніс («Чорний дракон» Д. Модуньйо), Томпсон, Реджінальд («Божевільний брат мій» Є. Шатуновського, муз. Г. Цабадзе; всі – 1966), Дудкін, Бронін («Пропала дівчинка» – оперета-ревю О. Красотова, лібрето Б. Таїрова, В. Константинова), Максим («Голий президент» А. Філіпенка, за Я. Мамонтівим), Рудий Панько, Ткач («Черевички» В. Василька, за М. Гоголем, музика О. Радченка та В. Рождественського), Лакей («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1967), Вовк («Червона Шапочка» Д. Клебанова), Бретшнейдер («Мій бравий солдат» В. Лукашова), Нік («Кохання по-американськи» В. Колло), Міністр («Герцогиня з Чикаго» І. Кальмана; всі – 1968), Феліппе («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна), Татай («Потрібна героїня» В. Баснера), Григорій («Було дівчиську двадцять років» А. Ешпая, за п’єсою В. Константинова, Б. Рацера), Гаррі («Цілуй мене, Кет!» мюзикл К. Портера; всі – 1969), Гільман («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера), Пеніжек («Маріца» І. Кальмана), Опанас Іванович («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; всі – 1970), Писар («Майська ніч» О. Рябова), Управляючий («Циган-прем’єр» І. Кальмана; обидві – 1971), Філіпп («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Авлей («Роз-Марі» Р. Фрімля; обидві – 1972), Сіко («Кето і Коте» В. Долідзе, 1973), Расплюєв («Гра» О. Колкера, за мотивами «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Лікар Беницький («Гончарський бал» Г. Дусика, за п’єсою А. Браксаторіса), Пуфке («Бідний студент» К. Міллекера; всі – 1974), Сапун-Тюфякін («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, 1975), Салов («Я люблю тебе» Л. Колодуба), Його величність («Бременські музиканти» Г. Гладкова), Молодший чорт («Пригоди Гната – бравого солдата» Б. Кравченка), Архіморо («Браво, синьйор Антоніо» К. Мяскова; всі – 1976), Горностаєв («Товариш Любов» В. Ільїна, лібрето Ю. Рибчинського), Бонасьє («Три мушкетери» М. Дунаєвського; обидві – 1977), Пелікан («Принцеса цирку» І. Кальмана, 1978), Мошу («Циганське кохання» Ф. Легара), Подмьоткін («Російський ведмідь» Л. Лядової), Пєтухов («Не вірте чоловікам» В. Гроховського; всі – 1979), Іюнькін («Заведено справу про кохання» І. Поклада), Едішер («Одружись із Нуцею» Г. Цабадзе; обидві – 1980), Литвицький, Сатана (видавець газети) [«Зоряний час» («Небо залишається з нами») А. Філіпенка, В. Філіпенка], Карнеро, Тюремник («Циганський барон», «Летюча миша» Й. Штрауса), Елпідіфор («Холопка» М. Стрельникова), Захарій («Балада про хлопчаків» К. Мяскова), Воляпюк («Сільва» І. Кальмана; всі – 1981), Імператор («Легенда про Київ» О. Білаша), Слива («Кадриль» В. Гроховського; обидві – 1982), Куделька («Маріца» І. Кальмана, 1983), Лошадьов («Дзвони Росії» О. Білаша), адвокат Спетлайч («Стара комедія» О. Фельцмана, за мотивами п’єси Б. Томаса «Тітка Чарлея»; всі – 1984), Філіпп («Баядера» І. Кальмана, 1985), Бартолус («Рай на землі» Я. Єжека, 1986), Кавалькадос («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, 1987), Солопій Черевик («Сорочинський ярмарок» – сценічний варіант за творами М. Гоголя, М. Старицького, Остапа Вишні, Л. Юхвіда, М. Аваха, з використанням музики Ю. Котеленця, М. Мусоргського, В. Назарова, О. Рябова; 1988).

1965 – 85 – Бурих Юрій Сергійович (1939 – 96) – актор, заслужений артист УРСР (з 1969), артист Харківського театру музичної комедії.

Ролі в цьому театрі: Максим Балле («Кло-Кло» Ф. Легара), Марсель, Боні («Фіалка Монмартра», «Сільва» І. Кальмана), Петрик («На світанку» О. Сандлера), Гайлорд («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Самед («Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва; всі – 1965), Юрій («Дівчина і море» Я. Цегляра), Прокоф’єв («Жіночий монастир» Е. Колмановського), Фреді («Моя чарівна леді» Ф. Лоу), Ренато («Рим у неділю» Г. Крамера), Петро («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Франческо («Божевільний брат мій» Є. Шатуновського, музика Г. Цабадзе; всі – 1966), Діма, Антон («Пропала дівчинка» – оперета-ревю О. Красотова, лібрето Б. Таїрова, В. Константинова), Яшка («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Василь («Голий президент» А. Філіпенка, за Я. Мамонтовим), Сергій («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера), Фальк («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1967), Філч, молодий жебрак («Тригрошова опера» Б. Брехта, музика К. Вайля), Ярослав Гашек («Мій бравий солдат» В. Лукашова), Чарлі («Кохання по-американськи» В. Колло), Олег («Полярна зірка» В. Баснера), Бонді («Герцогиня з Чикаго» І. Кальмана), Данило («Весела вдова» Ф. Легара; всі – 1968), Віктор («Місто закоханих» Л. Колодуба), Володимир («Було дівчиську двадцять років» А. Ешпая), Пол («Цілуй мене, Кет» К. Портера), Сергій («Потрібна героїня» В. Баснера), Томазо («Генуезькі серенади» С. Жданова), Рамон («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна), Олесь («Шлюб з пригодами» В. Шаповаленка), Андрійко («Змова закоханих» М. Богословського; всі – 1969), Андрій («Дівчина з блакитними очима» В. Мураделі), Герман («Роз-Марі» Р. Фрімля), Бріссар («Граф Люксембург» Ф. Легара), Аріф («Не приховуй усмішку» Р. Гаджієва), Рогмунд («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка), Зупан («Маріца» І. Кальмана), Василь Тьоркін («Василь Тьоркін» – музика А. Новикова, за мотивами творів О. Твардовського; всі – 1972), Стефан («Циганський барон» Й. Штрауса), Бек («Гра» О. Колкера, за мотивами «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Назар («Друге весілля в Малинівці» І. Поклада), Ентеріх («Бідний студент» К. Міллекера; всі – 1974), Скоморох («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, 1975), Василь Заболотний («Я люблю тебе» Л. Колодуба), Перший чорт («Пригоди Гната – бравого солдата» Б. Кравченка), Донато («Браво, синьйор Антоніо!» К. Мяскова; всі – 1976), Козолуп («Балада про хлопчаків» К. Мяскова), Барбарис («Заведено справу про кохання» І. Поклада), Феррі («Сільва» І. Кальмана; всі – 1980), Михайло Томашенко («Зоряний час» А. Філіпенка, В. Філіпенка), Атос («Три мушкетери» М. Дунаєвського), Хвенько («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем), Микита Батурін («Холопка» М. Стрельникова), Скоморох, Фрол («Лівша» В. Дмитрієва), Міклош («Останній чардаш» І. Кальмана), Грозной («Товариш Любов» В. Ільїна, лібрето Ю. Рибчинського), Петер Драготін («Циганське кохання» Ф. Легара; всі – 1981), Білоус («Місто на світанку» В. Ільїна), Чаклун («Легенда про Київ» О. Білаша), Пчілка («Кадриль» В. Гроховського), Максим Ванін («Серце моє з тобою» І. Поклада, лібрето Д. Шевцова; всі – 1982), Негош («Весела вдова» Ф. Легара), Георг Стан («Вільний вітер» І. Дунаєвського; обидві – 1983), Луковець («На світанку» О. Сандлера), Ілля («Дзвони Росії» О. Білаша; обидві – 1984), Брассет («Стара комедія» О. Фельцмана, 1985).