Артисти театру оперети (С – У)
Сандлер Оскар Аронович (1910 – 81) – композитор, заслужений артист Казахської РСР (з 1943), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1967); диригент Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1935 – 40), завідувач музичної частини Київського державного російського драматичного театру ім. Лесі Українки в Києві (1940 – 41), Об’єднаного театру казахської і російської драми в Алма-Аті (1941 – 43).
У Київському театрі музичної комедії було здійснено вистави з його музикою: «Москвичка» (1943), «Коли цвіте акація» (1948), «Фабрика чудес, або Свято святого Йоргена», «Серця і долари» (обидві – 1949), «Серце дівоче» (комедійний балет; 1961), «На світанку» (1964), «Четверо з вулиці Жанни» (1967), «Каштани Києва» (1972).
1948 – 58 – Силаєв Лев Григорович (1922 – 93) – актор, режисер, народний артист УРСР (з 1965); режисер Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1958 – 68), працював у Палаці культури «Україна» (1968 – 79), художній керівник Київського мюзик-холу (1979 – 82).
У Київському театрі музичної комедії працював актором і режисером (з 1951). Ролі: Микита Батурін («Холопка» М. Стрельникова), Зупан («Маріца» І. Кальмана), Мальцев («На березі Амура» М. Блантера, Б. Александрова), Оттокар («Циганський барон»; усі – 1948), Генрі Паркер («Повітряний замок» О. Фельцмана), Ганц, Репортер («Фабрика чудес, або Свято святого Йоргена», «Серця і долари» О. Сандлера), Карл («Маріца» І. Кальмана), Бріош («Весела вдова» Ф. Легара), Попович («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем), Цар Діомед («Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха; всі – 1949), Микола, Михась («Трембіта» Ю. Мілютіна), Сулейман («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Коржиков («Права рука» Б. Александрова, М. Матвеєва), Дід («Чудовий край» О. Рябова), Перший офіцер («Морський вузол» Є. Жарковського), Ланськой («Роза вітрів» Б. Мокроусова), Генріх («Біля голубого Дунаю» А. Лепіна; всі – 1950), Вельямінов, Голубєв («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Ваня («Блакитна фортеця» О. Рябова), Прокурор («Лісовий розбійник» К. Міллекера), Рентовський («МоскваМосква» О. Живцова, Я. Мерцальського), Казі («Женихи» С. Каца), Шамплантро («Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве; всі – 1951), Гасан, Льоня Глазкін («Кращий день її життя» А. Лепіна), Ганнібал («Тютюновий капітан» В. Щербачова; всі – 1952), Альошка («Вогники» Ю. Свиридова), Комісар поліції («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Веллі («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Фінардо («Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою; всі – 1953).
1949 – 54 – Скибенко Анатолій Никифорович (1924 – 81) – актор, режисер, педагог, народний артист УРСР (з 1979); актор Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка (1954 – 81), викладач (1956 – 81, з 1978 – професор) Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Ролі в Київському театрі музичної комедії: Цибуля («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем), Агамемнон («Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха; обидві – 1949), Атанас («Трембіта» Ю. Мілютіна), Юсуф-паша («Роза вітрів» Б. Мокроусова), Поплавський («Морський вузол» Є. Жарковського), Ковальов, Сліпий («Біля голубого Дунаю» А. Лепіна), Честерфільд («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Василь Коваль («Акуліна» Й. Ковнера та М. Адуєва; всі – 1950), Альфред, Полковник А. Шато д’Ікем («Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве), Кисіль («Блакитна фортеця» О. Рябова), Домінік Пульчинелло («Лісовий розбійник» К. Міллекера), Голубєв («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Барсуков («МоскваМосква» О. Живцова, Я. Мерцальського), Туган («Женихи» С. Каца), Бернардо («Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою; всі – 1951), Капрал («Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха), Ван-Блазіус («Тютюновий капітан» В. Щербачова), Мельник («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Денщик («Блакитний гусар» Л. Рахманова), Сергій Іванов, «Кращий день її життя» А. Лепіна; всі – 1952), Гнутий («Вогники» Ю. Свиридова, 1953), Перуджі («Фіалка Монмартра» І. Кальмана), Гриціян («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Рибкін («День відпочинку» Ц. Солодаря; всі – 1954) та ін.
Соколов Микола Олексійович (1906 – 81) – актор, режисер, народний артист УРСР (з 1960); актор і режисер Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1931 – 54 і 1956 – 67).
У Київському театрі музичної комедії здійснив вистави: «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна (1958), «Божевільний брат мій» Є. Шатуновського (1966).
1939 – 41 – Стебловський Володимир Васильович (1906 – 90) – театральний діяч, заступник директора (1934 – 36), директор (1944 – 49), директор-розпорядник (1960 – 65) Київського українського драматичного театру ім. І. Франка, заступник начальника відділу театрів Управління в справах мистецтв при РНК УРСР (1936 – 38), директор Української державної філармонії (1949 – 52), заступник директора, директор Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1952 – 59), головний редактор гастрольного відділу Українського гастрольного об’єднання (1965 – 67). У цьому театрі працював його директором до 1943.
1938 – 41 – Сумароков Олександр Олександрович (1884 – 1947) – режисер; художній керівник Державного польського театру в Києві (1935 – 38).
Художній керівник Київського театру музичної комедії (до 1942). Поставив спектаклі: «Перікола» Ж. Оффенбаха (1938), «Взаємне кохання» С. Каца, «Підв’язка Борджіа» М. Крауса, «Коломбіна», «Весілля в Малинівці» О. Рябова, «Ніч у Венеції» Й. Штрауса (всі – 1940), «Бал у Савойї» П. Абрахама (1941), «Блакитний камінь» О. Рябова (1942).
1944 – 72 – Таїров Борис Олександрович (1906 – 85) – артист балету, балетмейстер, заслужений артист УРСР (з 1954); працював в Одеському (1923 – 33), Харківському (1933 – 34), Київському (1934 – 37) театрах опери та балету, викладач Київського театрального інституту (1936 – 51), балетмейстер Ансамблю танцю УРСР (1937 – 40). Поставив танці в 130 музичних і драматичних виставах.
Головний балетмейстер Київського театру оперети. Поставив у ньому танці у виставах: «Сорочинський ярмарок», за М. Гоголем, «Весілля в Малинівці» О. Рябова (1946, 1959), «Бузок – черемха» В. Желобинського, «Маріца» І. Кальмана, «Жірофле-Жірофля» Ш. Лекока, «Боккаччо» Ф. фон Зуппе, «Вечорниці» – музичне ревю з творів М. Вериківського, М. Леонтовича, П. Ніщинського (всі – 1946), «Кето і Коте» В. Долідзе, «Одинадцять невідомих» М. Богословського, «Вільний вітер» І. Дунаєвського, «Бідний студент» К. Міллекера, «Майська ніч» О. Рябова, «Із-за гори кам’яної» Б. Крижанівського, «Принцеса цирку» і «Сільва» І. Кальмана (остання – разом з В. Єрмолаєвим), «Золоті ключі» К. Данькевича (всі – 1947), «Циганський барон» і «Летюча миша» Й. Штрауса (обидві – 1948), «Повітряний замок» О. Фельцмана, «Фабрика чудес, або Свято святого Йоргена» і «Серця і долари» О. Сандлера, «Пісня про щире кохання» В. Рождественського, текст Г. Плоткіна, «Баядера» І. Кальмана, «Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха (всі – 1949), «Аршин мал алан» У. Гаджибекова, «Права рука» Б. Александрова, М. Матвеєва, «Граф Люксембург» Ф. Легара, «Чудовий край» О. Рябова, «Морський вузол» Є. Жарковського, «Біля голубого Дунаю» А. Лепіна, «Роза вітрів» Б. Мокроусова (всі – 1950), «Блакитна фортеця» О. Рябова, «Лісовий розбійник» К. Міллекера, «Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана, «Москва-Москва» О. Живцова, Я. Мерцальського, «Женихи» С. Каца, «Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве, «Акуліна» Й. Ковнера та М. Адуєва (всі – 1951), «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, «Кращий день її життя» А. Лепіна, «Під горою Арарат» Б. Аветисова (всі – 1952), «Тютюновий капітан» В. Щербачова, «Вогники» Ю. Свиридова, «Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою, «Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха (всі – 1953), «Чари кохання» Й. Штрауса (лібрето й постановка Б. Таїрова), «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, «Біла акація» І. Дунаєвського, «Останній чардаш» І. Кальмана, «Бал у Савойї» П. Абрахама, «Тиха українська ніч» С. Жданова (всі – 1958), «Фраскіта» Ф. Легара, «Весна співає» Д. Кабалевського, «Бажаємо щастя» Я. Цегляра, «Роз-Марі» Р. Фрімля, «Біля Чорного моря» Б. Аветисова, «Кого я кохаю?» П. Полякова (всі – 1959), «Альонушка» В. Гомоляки, «Десь на півдні» Е. Кемені (обидві – 1960), «Містер Ікс» І. Кальмана, «Серце дівоче» О. Сандлера (лібрето й постановка Б. Таїрова), «Севастопольський вальс» К. Лістова, ревю-жарт «Всі секрети оперети» (режисер і балетмейстер; усі – 1961), «Жили три студенти» А. Петрова, О. Чернова, «Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. Квіткою-Основ’яненком (обидві – 1962), «Ромео, мій сусід» Р. Гаджієва, «Фіалка Монмартра» І. Кальмана (обидві – 1963), «Золотий пояс» («Кохання моряка») Р. Фрімля, «Факір на годину» Л. Розена, за п’єсою В. Диховичного й М. Слободського (обидві – 1964), «Квітка Міссісіпі» Д. Керна, «На світанку» О. Сандлера (обидві – 1965), «Жіночий монастир» Е. Колмановського, «Дівчина і море» Я. Цегляра, «Моя чарівна леді» Ф. Лоу, «Рим у неділю» Г. Крамера, «Весілля в Малинівці» О. Рябова, «Божевільний брат мій» Є. Шатуновського, музика Г. Цабадзе (всі – 1966), «Пропала дівчинка» О. Красотова (оперета-ревю, лібрето й постановка Б. Таїрова), «Голий президент» А. Філіпенка, за Я. Мамонтовим, «Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера (всі – 1967), «Тригрошова опера» Б. Брехта, музика К. Вайля, «Полярна зірка» В. Баснера, «Герцогиня з Чикаго» І. Кальмана, «Весела вдова» Ф. Легара (всі – 1968), «Цілуй мене, Кет!» – мюзикл К. Портера (обидві – 1969), «Хлопчик-велетень» Т. Хренникова, «Змова закоханих» М. Богословського (обидві – 1970), «Сто перша дружина султана» А. Філіпенка (1981).
1984 – 88 – Улановський Михайло Семенович (1913 – 91) – художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1956); художник театрів Москви (1932 – 41), Свердловська (1944 – 66), Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1966 – 82), Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка (1960 – 70-і рр.).
У зазначений період – художник Київського театру оперети. У різний час оформив у ньому вистави: «Циганський барон» Й. Штрауса, «Маріца» І. Кальмана (обидві – 1947), «Баядера» і «Принцеса цирку» І. Кальмана, «Весела вдова» Ф. Легара (всі – 1948), «На світанку» О. Сандлера (1984), «Земне тяжіння» – мюзикл В. Гроховського та ін.
Уманський Моріц Борисович (1907 – 48) – художник театру, лауреат Державної премії СРСР (1948); оформлював спектаклі в київських драматичних театрах ім. І. Франка та ім. Лесі Українки, театрі Червоної армії, на Київській кіностудії художніх фільмів.
У цьому театрі оформив вистави: «Одинадцять невідомих» М. Богословського (1947), «Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна (1948).
