Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Святі Антоній та Феодосій Печерські і літописець Нестор

Святі Антоній та Феодосій Печерські і…

1936 p., П.Холодний

Нава Успенської церкви

Свинцеве обрамлення, моліроване скло. 370: 165 см

Понизу напис: жертва Наукового товариства ім. Т.Шевченка

Композиція багатофігурна. На передньому плані – чернець Антоній та ігумен Феодосій Печерські, одягнені в коричневі чернечі шати і фіолетово-чорні плащі, в руках – макет Софіївського собору. Позаду – постать Нестора Літописця, в руках якого “Повість временних літ”. На задньому плані – два молодих князі. Один із них з княжою короною на голові, інший – у шоломі і воїнських княжих шатах. У правій руці, піднятій вгору, – меч, у лівій – щит, площина якого поділена по горизонталі навпіл і на кожній з частин зображено герб: чорна галка з короною – герб Галицької землі, жовтий крокуючий лев – герб міста Львова. Над головами ченців і літописця – делікатні білі німби. Фігури заповнюють ліву частину вітража до краю, праворуч незначний простір для тла. Під ногами – смуга квітучої поземі, зібраної зі шматків світло-смарагдового та світло-коричневого скла. Над головою – ангели з крилами, переплетеними у вишуканому ритмі, ніжних рожево-фіолетових кольорів.

Примітка. Вітраж виконаний Краківським закладом вітражів і мозаїк у 1936 р. Чернець Антоній та ігумен Феодосій Печерські – засновники Києво-Печерського монастиря, який XI ст. став центром поширення й утвердження християнства в Київській Русі. З цим монастирем пов’язують походження Свенської Богоматері, на якій подані портретні зображення засновників лаври.

Література. Грималюк Р. Вітражі Петра Холодного // Дзвін. – 1991. – № 11. – С.128; Грималюк Р. Історія Русі-України у вітражах Успенської церкви // Родовід. – 1996. – № 3. – С.86; Грималюк Р. Вітражні вікна львівських храмів // Народознавчі зошити. – 1999. – № 5. – С.689.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 180.