Будинок Захар’їна П. Л. (№ 18/21)

Олена Кузьменко

Фасад по вул. Горького. Фото 2008

Будинок Захар’їна П. Л., сер. 19 ст. (архіт.). Вул. Горького, 18/21. На перехресті вул. Горького (колишня Катеринославська) і Свердлова (кол. Покровська, перейменована у 1923) стоїть будинок купця 2-ї гільдії, бургомістра, з 1872 міського голови Олександрівська – П. Л. Захар’їна.

Точна дата побудови будинку невідома. Будинок багато разів перебудовувався для пристосування до різних потреб. Первісно П-подібний у плані будинок з підвалом був одноповерховий. Головний чільний фасад виходив на вул. Покровську з виглядом на Свято-Покровський собор, боковий фасад виходив на лінію забудови вул. Катеринославської. Вхід у будинок розміщувався по другій віконній осі від торця будинку по вул. Катеринославській. Перша капітальна перебудова будинку проводилася в 1860-ті рр. – надбудували другий поверх.

Архітектурне рішення надбудови виявилося дуже гармонійним. Для більш повного сприйняття всієї будови головні фасади будинку потинькували. Для підйому на другий поверх з боку двору прибудували два відкриті зовнішні сходи. В ті роки це був найбільш поширений прийом при надбудові других поверхів. У результаті в центрі міста з’явився великий місткий дім, який було вигідно здавати в оренду для міських громадських потреб.

У 1866 в місті Олександрівську було сформовано місцевий орган самоуправління – повітове земство. На перших порах земство не мало власного приміщення та орендувало будинок у П. Захар’їна. Садиба Захар’їна на той час складалася із двоповерхового критого залізом кам’яного будинку, двох одноповерхових будинків – кам’яного та дерев’яного зрубного і двох комор. До 1875 Управа розташовувалася за цією адресою.

Пізніше тут розміститься повітово-телеграфна контора. Будинок продовжуватимуть перебудовувати. З’явиться ще одна двоповерхова надбудова до правого крила будинку з боку вул. Покровської. Вхід із боку вул. Катеринославської пізніше буде закладено і виконано два нових входи з боку вул. Покровської, що збільшить дисгармонію.

Нову надбудову передадуть в оренду олександрівському нотаріусу О. А. Ланшину на час будівництва його власного прибуткового будинку по вул. Соборній (нині просп. Леніна, 48). Пізніше перебудують дворові сходи: праву розберуть, а ліву замінять на капітальну, прибудувавши двоповерховий об’єм.

У роки Першої світової війни в будинку розташовувався військовий шпиталь. В роки Другої світової війни, під час окупації в 1942-1943, тут також був шпиталь, але для німецьких військових офіцерського складу. Після війни будинок знову пристосували для поштового відділення.

Головний фасад представлений тричасною композицією, не рахуючи пізньої прибудови. Права і ліва частини головного фасаду вирішені в тих же формах, що і боковий фасад. Ритм вирішений чергуванням віконних прорізів і простінкових пілястрів на два поверхи. Вікна першого поверху напівциркульні з ліпними наличниками, прикрашені підвіконною поличкою і прямокутною фільонкою під вікном. Вікна другого поверху прямокутні, облямовані профільним наличником з «плічками» і з променевим сандриком на кронштейнах.

Карниз, який залишився від будівлі, коли вона була одноповерхова, перетворився на нижню частину міжповерхового карнизного пояска.

Пілястри, виконані між вікнами, на першому поверсі рустовані; на рівні другого поверху декоровані фільонками з розміщенням круглих розеток посередині. Кути будівлі та центральна частина виділені рустованими лопатками.

Центральна частина головного фасаду представлена композицією з трьох віконних осей. Вікна першого поверху прості за оформленням, з променевою перемичкою та профільним наличником. Вікна другого поверху цієї частини мають парадне оформлення. Форма вікон напівциркульна. Наличники простого профілю, але достатньо рельєфні, у вигляді портальної арки. Над вікнами пластичний збагачений архівольт, який повторює форму наличників, з круглими розетками над стиканням дуг. Увінчує будівлю карниз з сухариками, які по формі нагадують маленькі модульйони. Дах двосхилий під залізом. Фасади потиньковані, в тому числі цоколь пофарбований фасадною фарбою. Декор виділений фарбою білого кольору. Технічний стан незадовільний.

[Державний архів Запорізької області – Ф. 56, оп. 1, спр. 332. – Арк. 264; Ф. 24, оп. 1, спр. 133. – Арк. 41, 50; Ф. 56, оп. 1, спр. 13. – Арк. 97; Ф. 24, оп. 1, спр. 764. – Арк. 56.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., кн. 1 (Запоріжжя), с. 83 – 85.

Більше фотографій: commons.wikimedia.org