Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Потрібно терміново рятувати не лише експонати Катерининської церкви Чернігова, але й…

2007 р. Потрібно терміново рятувати не лише експонати Катерининської церкви Чернігова, але й сам храм

Дата: 12.11.2007

«За найскромнішою оцінкою, цій архітектурній пам’ятці 18 століття завдано шкоди на мільйон гривень», – повідомив на прес-конференції директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь. А заступник директора Чернігівського історичного музею ім. Василя Тарновського Людмила Линюк після винесення з приміщення музейних експонатів сказала: «Дивитися на те все без сліз було неможливо».

Через майже півтора року пікетування прихильниками УПЦ (МП) Катерининської церкви голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко прийняв рішення про винесення музейних експонатів із заблокованого приміщення. За підтримкою він звернувся до керівника обласної міліції, працівники якої весь цей час охороняють пікетувальників, і той його почув.

Як повідомила кореспондентка РІСУ Любов Потапенко, 8 листопада в присутності семи десятків беркутівців було відчинено двері храму і експертна група, до якої входив незалежний експерт від Чернігівської торгово-промислової палати (на прохання УПЦ МП), винесла експонати. Увесь процес зафільмовано міліціонерами. Незалежний експерт акт підписав.

«Коли ми туди зайшли, то побачили картинку з фільму жахів, – розповіла Людмила Линюк. – Усе було засновано павутиною, на підлозі та на знятих і частково складених експонатах (музейні працівники не встигли їх вивезти влітку 2006 року, до заблокування) лежало неймовірно багато мух, молі, павуків та їхніх личинок. Дерев’яні вироби поточені шашіллю, деякі порозсипалися. Старовинний стіл з маєтку родини Галаганів ми винесли частинами.

На всьому була пліснява, навіть на керамічних виробах. Таке враження, що все полито зверху якимось липким брудом. Найбільше ж постраждали тканини. Від килима 18 століття лишилися тільки нитки основи. Серйозно пошкодилися вироби Дігтярівської фабрики художніх виробів, якої вже не існує, а отже і реставрувати ці вироби буде дуже складно. Тим більше, що й реставраторів тканин в Україні мало. Знаменитий старий рушник 1786 року, ніби, зберігся.

Але ж ми ще не зробили детального огляду. Всі речі страшенно брудні, їх треба сортувати і розбиратися, що робити далі. Очевидно, що будемо прати, сушити, обробляти антимолями. І без реставраторів з Києва не обійтися. На жаль, пліснява з тканин узагалі не виводиться – наука, як то кажуть, тут безсила.

З часом на виробах з’являться дірки… Немає у нас і приміщення, де б можна було зберігати пошкоджені речі і реставрувати їх. Адже не можна поміщати все це поряд з іншими експонатами, щоб не розводити шкідників у музеї».

Загалом же в Катерининській церкві зберігалося 260 музейних експонатів і понад 60 сучасних виробів народних майстрів, тому, за словами Людмили Линюк, потрібно буде відшкодовувати збитки і тим людям, роботи яких брали на виставки.

«Система опалення в приміщенні храму зруйнована повністю, – продовжив розповідь Юрій Соболь. – Усі батареї водяного опалення порозривало. Є небезпека того, що полопалися й труби всередині стін. Тоді треба буде їх звідти вибивати і класти нові. А це вже серйозний і дорогий ремонт. Реставрація будівлі храму на момент його заблокування в 2006 році була не завершена: протікав дах і були не герметичні вікна, тому вже видно й нефахівцям, що є значні підтоки на стінах, відшаровується подекуди штукатурка.

При катастрофічній вологості повітря 95 відсотків і температурі + 9 (було так, коли ми туди зайшли) сильно відволожіли стіни і при низьких температурах узимку можуть деформуватися і втратити стійкість. За час блокування майже повністю зруйновані фасади. Під загрозою взагалі здатність пам’ятки нести навантаження. Треба терміново рятувати споруду, бо якщо в такому стані вона пробуде ще одну зиму, то проблем тільки додасться.

Ми повинні робити експертну оцінку всіх збитків, аби приступити до їх ліквідації, а доступу до споруди немає. Знову двері замкнені і міліція невідомо що від кого охороняє. Судова тяганина триває вже в Києві. І ми також маємо намір позиватися в суді до тих, хто, на нашу думку, винен у цій великій шкоді.

Це, в першу чергу, керівництво Чернігівської єпархії УПЦ (МП). Досить дивними і незрозумілими в даній ситуації видаються позиції міліції, обленегро та санепідемстанції. Блокувальники самовільно підімкнулися півтора року тому до електромереж і використовують струм. А хто за це платить? Вони ж несанкціоновано організували дров’яне опалення в центрі міста (зробили фактично дров’яний склад) і на території історичного заповідника і коптять повітря. Куди ми вже тільки не писали, до яких установ не зверталися».

Активісти молодіжних патріотичних організацій Чернігова переконані, що потрібно позиватися й до керівництва архітектурно-історичного заповідника за те, що вони весь цей час «чухалися», пишучи кудись листи». «Вони мали би зразу, влітку 2006 року, судитися з УПЦ (МП) через незаконне утримання останніми майна музею», – переконані активні студенти.

Отож, схоже, в історії козацького храму великомучениці Катерини починається наступний сумний розділ.

Зачинені без догляду музейні експонати оцінювалися в один мільйон гривень. Збитки самому храмові попередньо оцінені в один мільйон. В яку суму обійдеться реставрація пошкодженого – наразі не скаже ніхто. Залишається відкритим також питання: Скільки експонатів уже назавжди втрачено і яку цінність вони собою являли?

Джерело: РІСУ