Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2011 р. “Храм-палатка” просить фінансування у Росії

Дата: 19.01.2011

Ієрей Алєксандр Лєдовой дав інтерв’ю порталу «Православие и мир», в якому зокрема розповів правду про ставлення жителів Чернігова до наметів з особами без певного місця проживання, розташованих під стінами храму св. вмч. Катерини у Чернігові. «Наши прихожане плачут, а местные черниговские люди подходят и говорят, мол, так вам и надо, москалям, что вас спалили, плюются, насмехаются», – сказав Лєдовой.

До речі, спеціалізоване релігійне видання в поданому інтерв’ю називає Лєдового настоятелем наметової церкви. А саме явище під стінами Катерининської церкви – «палаточный храм св. вмц. Екатерины на фоне захваченного Екатерининского кафедрального собора».

Як показала нам нещодавно ТРК «Дитинець» у відеосюжеті з місця подій, сам Лєдовой позиціонує себе не як настоятель, а як «представитель от православной церкви смотрю здесь шоб здесь был порядок». Також в інтерв’ю російському виданню «Православие и мир» Алєксандр Лєдовой в якості настоятеля відверто і неодноразово просить фінансування з боку Російської Федерації:

«Мы просим о помощи, но о случившемся поджоге было объявлено не по всем храмам Чернигова; только несколько человек, объявили, что был поджог, а остальные настоятели молчат. Молчанием предали Господа – так и некотрые наши настоятели предают молитвенное стояние. Молчат, никакой информации, ничего. Я прошу всех людей, кого я знаю: помогайте, собирайте средства, потому что надо все восстанавливать, обращаюсь к Российской Федерации, чтобы, кто может, помогал».

«Когда паломники приезжают, то у нас с ними происходят очень сердечные встречи; даже бывает, что паломники из России теплее к нам относятся, чем местные наши черниговцы. С любовью, чем могут – помогают. Вообще, я вижу, что отношение граждан Российской Федерации к нам намного теплее наших местных, украинцев».

«С России люди приезжают, и они роднее нам, чем местные…»