Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Поховання Гавриїла (Кременецького Г. Ф.)

Надія Нікітенко

503.1.2. Поховання Гавриїла (Кременецького Г. Ф.) 1783 (іст.).

У південній частині собору Святої Софії, в склепі під Свято-Успенським вівтарем під східною стіною.

Гавриїл (світське ім’я – Кременецький Григорій Федорович; 1707, м. Носівка, Київський полк, тепер райцентр Чернігівської обл. – 9.08.1783, Київ) – митрополит Київський і Галицький.

Народився в сім’ї міського старшини.

Навчався у Києво-Могилянській академії, Харківському колегіумі і Слов’яногреко-латинській академії в Москві. З 1736 викладав в Олександро-Невській семінарії, 1740 – 48 – її ректор. 1739 прийняв чернечий постриг в Олександро-Невському монастирі. З 1748 – архімандрит московського Новоспаського монастиря, з 1749 – член Святійшого Синоду. З 1749 – єпископ Коломенський і Каширський, з 1755 – єпископ Казанський і Связький. 1762 переведений у Санкт-Петербург, висвячений на архієпископа Санкт-Петербурзького і Шліссельбурзького. З 22 вересня 1770 – митрополит Київський і Галицький, однак прибув у Київ лише в березні 1772, оскільки Україна була охоплена епідемією чуми.

Деякий час проживав у гамаліївському Різдва Пресвятої Богородиці монастирі Чернігівської єпархії. Як і його попередники, опікувався Києво-Могилянською академією, для якої побудував на березі Дніпра нову муровану одноповерхову бурсу, замість дерев’яної, що згоріла 1775, для ректора – нові муровані келії. Сприяв відродженню академічної бібліотеки, зібрання якої загинуло під час пожежі 1780. Реформував навчальний процес, скоротивши термін з 12 до дев’яти років і ввівши нові навчальні курси. Скасував вибори ректора, префектів і професорів, яких призначав особисто митрополит.

За нього в Софії Київській надбудовано другий поверх над хлібнею для Київської духовної консисторії, з північного боку будинку митрополита зведено ризаліт, в якому згодом влаштовано сходи, що вели до церкви Воскресіння Христового на другому поверсі.

На другий день після смерті владики його тіло було внесене з панахидою в соборний митрополичий склеп Святої Софії, 17 вересня відспіваний.

Надгробок цегляний, зацементований, побілений.

Література:

Аскоченский В. И. Киев с древнейшим его училищем – Академией. – К., 1856. – Ч. 1 – 2; Евгений (Болховитинов). Описание Киевософийского собора и Киевской иерархии. – К., 1825; Лебединцев П. Г. Описание Киево-Софийского кафедрального собора. – К., 1882; Микитась В. Л. Кременецький Григорій Федорович // Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ – ХVІІІ ст.: Енцикл. видання. – К., 2001; Нікітенко Н. Під покровом Святої Софії: Некрополь Софійського собору в Києві. – К., 2000; Петров Н. И. Киевская академия в царствование императрицы Екатерины ІІ (1762 – 1796 гг.). – К., 1906; Русская старина. – 1871. – Т. 3.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1503.