Театр ім. В.Г. Магара (№ 41)

Микола Андрущенко

Розмір зображення: 1124:629 піксел

Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара, 1953 (архіт., іст.). Просп. Соборний, 41. Розташований між просп. Соборним і вул. Поштовою. Головним фасадом виходить на просп. Соборний.

Зведений на місці зруйнованої під час Другої світової війни старої споруди, пристосованої у 1930-і рр. під театр. За проектом відбудови, розробленим архітектором С. Фрідліним, театральний будинок було значно розширено у відповідності до функціональних вимог. Недостатня ширина ділянки, де збудовано театр, примусила розмістити театральну площу по інший бік центрального проспекту. Частково виправити цей недолік намагалися створенням, окрім головного, ще двох додаткових входів на бічних фасадах.

Перед ними організовано невеличкі театральні майданчики. Але радикально виправити становище можна за допомогою підземного переходу, що безпосередньо зв’яже театральну площу з центральним входом до театру.

Необхідність будівництва переходу стає актуальнішою внаслідок невпинного підвищення інтенсивності транспортного руху на основній транспортній магістралі міста.

Споруда складається з двох об’єктів: вертикального – сценічного, та горизонтального – видовищного. Вертикальна складова будівлі продиктована наявністю колосникового простору, призначеного для прийому театральних декорацій. Параметри горизонтальної частини визначаються формою і розмірами глядачевого залу. Падіння рельєфу в напрямку від Соборного проспекту до вул. Поштової зумовило застосування підпірної стінки та сходів для відокремлення та зв’язку між собою різних рівнів. При будівництві театру використані звичайні місцеві матеріали.

Фундаменти – з бутобетону. Перекриття глядачевого залу виконано з металевих форм, перекриття інших приміщень – залізобетонні, покрівля – металева. Сходи – залізобетонні по металевих костурах.

Внутрішня структура будівлі типова для театральних споруд, що зводилися в повоєнні часи в обласних центрах України, виконана у відповідності до класичних планувальних схем.

При головному вході розташовано касовий вестибюль, гардеробні, фойє, яке безпосередньо примикає до глядачевого залу. До балконів, що розміщені на другому і третьому поверхах, можна дістатися сходами. Над вестибюлем міститься двосвітне фойє з антресолями, які обслуговують балкон третього ярусу.

Відмінність Запорізького театру полягає в тому, що вузька ділянка обумовила необхідність зменшення довжини будівлі. З цією метою вхідну групу приміщень розгорнуто під прямим кутом до повздовжньої вісі театру. Завдяки такому рішенню евакуація глядачів здійснюється у трьох напрямках: крізь центральний і бокові входи.

Основне приміщення театру – глядацький зал, до якого можна потрапити з фойє і кулуарів крізь вхідні тамбури. Підковоподібна форма його плану разом із значним нахилом підлоги забезпечує гарний огляд сцени з усіх глядацьких місць. Традиційна форма залу та його архітектурне оздоблення створюють сприятливі акустичні умови.

Головним елементом інтер’єру глядацького залу є сцена, яку було оснащено найновішим для свого часу обладнанням. Сценічний круг діаметром 13 м обертається за допомогою електромотора звичайним натиском кнопки на головному пульті управління. Швидка зміна декорацій здійснюється за допомогою спеціальних сценічних механізмів: портальних куліс, системи декораційних підйомників, колосникових і робочих галерей. Постановочне освітлення забезпечується електроосвітлювальною апаратурою. Вогнетривка завіса відокремлює сцену від глядачевого залу.

Приміщення, призначені для трупи театру та обслуговуючого персоналу, розміщені навколо сценічної коробки. У чотирьохповерховому блоці знаходяться: артистичні кімнати, костюмерна, гримерна, перукарня, кімната для занять та буфет. Поверхи зі службовими приміщеннями з’єднуються між собою двома сходовими клітинами. Архітектурне рішення виконано в стилістиці ретроспективізму, в дусі освоєння класичної спадщини. В декорі споруди використано художні прийоми класицизму. Центральний вхід прикрашений восьмиколонним портиком коринфського ордеру, який завершується фронтоном, увінчаним скульптурною групою з трьох фігур.

В її центрі розташована жіноча постать, що символізує Музу, обабіч – скульптурні зображення музиканта і поета. Поле фронтона прикрашено гіпсовим барельєфом на тему народного танцю. Бічні чотириколонні портики – також коринфського ордеру, але без скульптурних прикрас. Тиловий фасад, що виходить на вулицю Горького, оздоблено пілястрами коринфського ордеру, які утворюють своєрідний сплощений портик.

Карниз і тимпан фронтона прорізає вікно, яке завершується аркою. Вікна другого поверху, що розташовані за колонадою центрального і бічних портиків, прикрашені сандриками.

Будівлю з усіх боків оперезує фриз, оздоблений архітектурним орнаментом. Кольорове оформлення фасадів відповідає класичній традиції – на світло-жовтій поверхні стіни виступають білі архітектурні деталі та скульптурні прикраси.

Архітектурне оздоблення інтер’єрів композиційно узгоджено з архітектурою фасадів. Коринфський ордер застосовано як зовні, так і усередині театру. Парні коринфські колони обрамляють балкони лож, розміщених біля порталу сцени. Дві коринфські колони відокремлюють простір фойє першого поверху від сходів, що ведуть на другий поверх. Коринфські колони і пілястри в два поверхи заввишки прикрашають фойє другого поверху. Стелі фойє першого і другого поверху декоровано кесонами. У фойє на другому поверсі привертають увагу світильникиторшери у вигляді розгорнутої квітки-ромашки.

Архітектура театру належить до цінної архітектурної спадщини часів післявоєнної відбудови.

В театрі ім. М. Заньковецької (з 1944 театр ім. М. Щорса) працювали відомі на всю країну актори: народний артист СРСР, один із засновників театру і його художній керівник (до 1944) Б. Романицький (1891-1988), народний артист СРСР В. Магар (1900-1965) ( з 1944 – в Запоріжжі), народні артисти УРСР А. Морозова (1906-1984), А. Трощановський (1914-1986) та інші.

[Логвін Г. Архітектура музично-драматичного театру в Запоріжжі // Архітектура і будівництво. – К., 1953. – № 3. – С. 4-8.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 144 – 145.

Більше фотографій: