Земська лікарня (№ 70)

Олена Кузьменко, Іван Сьомочкін

Розмір зображення: 763:471 піксел

Фото 2013

Земська лікарня, 1914-1916 (архіт.). Просп. Соборний, 70. На червоній лінії забудови проспекту.

У 1894 земство придбало землю у пана Шмідтгаля для будівництва лікарні. Але за браком коштів лише у 1909 почалося будівництво одноповерхового хірургічного корпусу за проектом цивільного інженера І. Бучинського. У 1910 останній розпочав проектування інфекційного бараку на 10 ліжок і двоповерхової будівлі лікарні на 30 ліжок.

Пізніше було вирішено звести триповерховий лікарняний корпус, проект якого, у зв’язку зі смертю І. Бучинського, розробив інженер Я. Делант. Будівництво розпочалося навесні 1914, закінчилося у 1916.

За типологією будівля є лікарняно-профілактичним закладом. Мурована з цегли, монументальна, вона домінує серед навколишньої забудови. Триповерхова, з підвалом, в плані Г-подібна, зі сторони проспекту оформлена металевою решіткою.

Планувальна структура – коридорна, з однобічним розташуванням приміщень. В об’ємно-просторовому рішенні споруди головним акцентом є наріжний виступ, бічні кріповки та увінчана фігурним фронтоном передня частина південного фасаду (зі сторони Соборного просп.). В оформленні екстер’єру будівлі використані чіткі форми класичного модерну: вертикальне членування строгими пілястрами, віконні прорізи без обрамлень, кубістичне рішення завершень – аттикових парапетів. Декоративні деталі – сандрики, підвіконні вставки, фігуративні рельєфи виступають автономними елементами.

Широкий вінцевий карниз з потужними модульонами, подекуди перерваний фронтонами кріповок, обрамлює площини головних фасадів. Карниз оперезує вгорі металева решітка, стрічка якої переривається пілонами та парапетами над кріповками.

Горизонтальне членування підкреслюють широкі міжповерхові тяги, вертикальний ритм – наріжні пілястри кріповок. Крім фігуративних вставок декоративними елементами оздоблення екстер’єру виступають арочні паски фронтонів, первісне оформлення головного входу, підвіконні балюстради.

В інтер’єрі збережена первісна планувальна структура, сходова клітина з оригінальними гратами. Будівля витримана в стилі пізнього модерну.

У сер. 20 ст. було перебудовано головний вхід під вікно, втрачені окремі декоративні елементи. У 2013 здійснено капітальний ремонт будівлі, в ході якого були втрачені декоративні рельєфні вставки 1916, а саме: «Діти серед квітів та плодів» (оформлювали сандрики вікон другого поверху); «Чаші достатку» – між вікнами другого і третього поверхів; фрагмент декоративної вставки з зображенням голови лебедя та металеві грати центральної сходової клітини.

В роки визвольних змагань в лікарні перебували солдати і офіцери Першої самокатної сотні гетьманців, Червоної армії, армії Денікіна, бійці Махна. Пізніше лікарня називалась «Перша радянська лікарня», перейменована у 1923 в Запорізьку окружну лікарню.

В роки Другої світової війни, у жовтні 1943, обласну лікарню, де розміщувався німецький шпиталь, було спалено. Лише у 1951 завершили відбудову однієї частини лікарні. У 1976 будівлю передано дитячій обласній лікарні.

[Державний архів Запорізької області – Ф. 56, оп. 1, спр. 8; Ф. 24, оп. 1, спр. 770, спр. 1972.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 155 – 156.

Більше фотографій: