Житловий будинок (№ 173)
Микола Андрущенко
Розмір зображення: 763:428 піксел
Фото 2013
Житловий будинок, 1950 (архіт.) просп. Соборний, 173. Розташований праворуч при в’їзді до «Вознесенки» з «Соцміста» на розі просп. Соборного і вул. 12 Квітня.
Разом з подібним будинком на протилежному боці просп. Соборного формує трапецієподібну площу, з якої починається забудова колишньої «Вознесенки» з боку шляхопроводу, прокладеного над залізницею. Зведений за проектом авторських колективів під керівництвом Г.Вегмана і А. Маторіна.
Споруда має складну об’ємно-просторову структуру. До восьмиповерхової квадратної в плані башти під тупим кутом примикає п’ятиповерховий Г-подібний в плані карниз.
Восьмиповерхова та п’ятиповерхова частини будівлі з’єднуються між собою за допомогою поворотної вставки, в нижній частині якої розміщено в’їзд до кварталу. З іншого боку до башти примикає сусідній будинок, утворюючи суцільну лінію забудови на значній ділянці проспекту. Розташована на протилежному боці вулиці симетрична житлова башта відокремлена від прилеглої забудови, що урізноманітнює містобудівну композицію центрального проспекту. Стіни – цегляні з промивкою швів, частково отиньковані. Дах з горищем – критий хвилястою азбофанерою по дерев’яних кроквах.
Фундаменти – бутобетонні. Сходи залізобетонні по металевих косоурах. Балкони із залізобетонних плит, що спираються на металеві отиньковані консолі. Восьмиповерхова житлова башта має у своєму складі одну житлову секцію, до якої ведуть два входи: парадний – з проспекту, допоміжний – з двору.
П’ятиповерховий корпус складається з семи секцій з двома входами до кожної. Один – парадний, що веде з трапецієподібної площі, другий – допоміжний, – з двору. У підвалі розташовані складські приміщення.
Архітектурне оформлення фасадів виконано в стилістиці ретроспективізму, з використанням класичних архітектурних форм і деталей.
Об’ємно-просторова композиція споруди побудована таким чином, щоб разом з подібним будинком, розташованим на протилежній стороні вулиці, сформувати архітектурний ансамбль на трапецієподібній площі, з якої почався новий післявоєнний етап забудови центрального проспекту міста. Головними елементами архітектурної композиції будинку є восьмиповерховий об’єм, який виконує роль архітектурної домінанти. Всі чотири фасади житлової башти видно здалеку, тому вони мають належне архітектурне оформлення.
Що стосується будинку, що примикає до башти п’ятиповерхового крила, то, з огляду на економічний аспект, засоби архітектурної виразності застосовані тільки на головному фасаді; дворовий же фасад залишився, як і в більшості подібних випадків, без архітектурного оформлення. У відповідності до канонів архітектурної класики фасади будинку урізноманітнюють горизонтальні та вертикальні членування. Горизонтальна смуга цоколю, що має перемінну висоту, обумовлену рельєфом місцевості, відокремлює поверхні стін від землі.
Міжповерхові та вінчаючі карнизи проходять по всіх складових частинах будівлі та об’єднують їх в єдине композиційне ціле. При цьому міжповерховий карниз над четвертим поверхом житлової башти сполучається з карнизом над третім поверхом примикаючого крила. Різниця в поверхах обумовлена падінням рельєфу. Міжповерховий карниз над шостим поверхом висотного об’єму перетворюється у вінчаючий карниз сусіднього житлового блоку.
Вертикальні архітектурні елементи також залучено до формування архітектурної композиції будинку. Успішно використано композиційну знахідку класицизму, що полягає в об’єднанні архітектурним ордером одразу декількох поверхів. Пілястри в два поверхи заввишки проходять між четвертим і шостим поверхом висотної частини будинку, знаходячи продовження на восьмому поверсі споруди.
Пілястри оздоблюють кути, а також міжвіконні простінки житлової башти. Згідно з класичною традицією висотну частину будинку увінчано декоративною баштою зі шпилем. Вставку, яка з’єднує дві частини будинку, прикрашає оздоблена декоративним обрамленням в’їзна арка.
Архітектура житлового будинку належить до цінної архітектурної спадщини 1950-х рр.
[Иванова А.Д. Планировка и застройка городских жилых районов. – К., 1953. – С. 147-178.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 159 – 160.